Мене ж у День Львова потішили випадкові речі: хлопчик на роликах, що вчепився в карету. Він не боявся їхати по бруківці, а трамвайні колії – перестрибував. Його маленьке щастя в той момент дорівнювало моєму…
Добре, що День Львова один раз в рік. Так сказала моя колежанка і ще, мабуть, чимало людей. Я погоджуюся з ними.
Програма святкувань... Ні, не так... Так звана програма святкувань була майже ніяка і не зовсім відповідала дійсності. Для прикладу, вистава за мотивами «Пригод бравого вояка Швейка» Ярослава Гашека, яка була анонсована заздалегідь і яка «коштувала» 100 тис. грн, не була включена у всі листівки-програмки, які роздавали волонтери на вулицях міста. А розрекламований біг-бордами футбольний матч між ветеранами «Карпат» і збірною української естради ФК «Маестро» був включений, але не відбувся на стадіоні «Україна». І якщо у другому випадку для організаторів стало несподіванкою, що між міською радою та Петром Димінським є невирішені питання щодо стадіону, то перший випадок важко пояснити. Та повернімося до футбольного матчу.
Два дні ці невирішені питання непокоїли тих, хто придбав квитки, і тих, хто планував піти на футбол і концерт (адже загалом під час святкувань було дуже мало дійств, вартих уваги не тільки дорослих, дітей, а й молоді, якої у Львові достатньо). У результаті остаточно лише в день футбольного матчу близько 12-ої, виявилося, що «поєдинок» відбудеться, однак о 16.00, і не на «Україні», а на стадіоні «Юність», що у Парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького, і не з ветеранами «Карпат», а зі збірною представників Львівської міської ради...
Що псувало виставу про Швейка, так, це те, що маса народу не стояла на місці, а човгала туди-сюди, і навіть той, хто справді хотів подивитися нормально виставу, цього задоволення не отримав.
.......
Незважаючи на те, що 8-11 травня відбувалися й інші дійства у місті Лева, від того «День Львова» не виглядав різноманітнішим і багатшим, скоріше - навпаки.
9 травня - багато хто святкував День перемоги, біля Монументу слави багато квітів і всього іншого. Це унеможливило проведення концерту на вул. Стрийській. Зрозуміло, що концертна програма після маніфестацій виглядала б «кощунственной».
10 травня - неділя - День матері. Усі ці народні, фольклорні колективи на площі Ринок, майстер-класи були більше для сімейних. Для них це була додаткова забава, довгі «весільні столи», за яким можна було попити пиво і випити міцніших напоїв, принесених із собою, купити малечі солодкої «вати», зробленої в дуже відповідних санітарно-гігієнічних умовах.
На площі Ринок було настільки багато людей, що хотілося її «провітрити», але це так - ліричний відступ.
Що ж наповнило якісно День Львова? На мою думку, «Форум видавців - дітям» - це окрема забава, яка приносить освітянську, естетичну і моральну насолоду. Ярмарок «Львів - столиця ремесел»: цього року ярмарок вийшов на новий якісний рівень, він розрісся, приємно було порозмовляти з майстрами, які роблять зовсім інше, аніж бачив раніше.
Звісно, театр «Воскресіння» потішив новою постановкою за п'єсами Шекспіра. Нові декорації, костюми, актори на ходулях, дійство і вогонь - це не могло не милувати око.
Ще 10-го на площі біля пам'ятника Міцкевичу на сцені із символікою «надщербленого серця» був концерт, який організувала регіональна «Батьківщина», про що не раз нагадали ведучі.
Що ж про сам концерт сказати, ну так, щоб не перебільшити і не збрехати. Я не знаю, хто підбирав виконавців і ведучих до цього концерту, але це нагадувало початковий етап регіонального рівня конкурсу співів. Хоча не можу сказати, що це стосувалося усіх виконавців (може, там і краще співали під «мінусівки»), однак мої вуха витримали кількох виконавців, адже від їхнього голосного звуку довелося закривати вуха і утікати вуличками подалі від сцени. До речі, про сцену. Вона, як буває в такому випадку, стояла перед смітниками. Лише цього разу напрочуд близько до наповнених усіляким непотребом повних контейнерів (сорі, за тавтологію, але сміття було й під смітниками).
Цього року було дуже багато нудьгуючих груп людей, які тинялися по центру міста у пошуках якогось непоганого дійства. Періоди різних малих сцен минули. Зрозуміло, - обмаль грошей. Та, дивно, що зникли навіть ті поп-співаки з голосом, яких принаймні можна було слухати, не закриваючи вуха. Ще одне питання: куди пішли «звукачі», які мають слух; які могли і малу, і велику сцену озвучити нормально?..
11 травня на цій же сцені був концерт від ТМ «Львівське» до Дня матері, присвячений В.Івасюку у межах святкувань Дня міста (здається, ніяких регалій я не забула). Все, що псувало цей концерт - не добре виставлений звук, або ж не добре поставлена сцена, що власне призвело до не дуже доброго звучання хороших пісень.
......
Чому така «ніяка» програма, під яку ще й «підписано» кілька святкувань? Можливо, через ненаповнення міського бюджету коштами; відповідно, коли доведеться звітувати і «розплачуватися» за концерти і дійства, то вийде так, що кошти зекономили (один концерт до двох, а то й трьох, свят приурочений).
.....
Мене ж у день Львова потішили випадкові речі: хлопчик на роликах, що руками вчепився в карету. Він не боявся їхати по бруківці, а трамвайні колії - просто перестрибував. Його маленьке щастя в той момент дорівнювало моєму - я отримала не менший позитив. А ще - ввечері - був вільний столик на вуличці біля «Дзиги», де у приємній компанії друзів ми випили кави і пива - традиційних, зокрема, на святкування, напоїв. І третє - це просто гарна погода...