Три опції для Путіна

Збіґнєв Бжезінський аналізує ймовірні сценарії розвитку українсько-російського конфлікту

13:08, 9 липня 2014

Російський президент Володимир Путін має три опції своїх наступних дій щодо України. На цьому наголосив один з найвідоміших американських політологів Збіґнєв Бжезінський, виступаючи  в комітеті зі закордонних  справ сенату США.

Шеф Кремля може укласти з Києвом угоду, яка ляже в основу мирного врегулювання; може продовжити фінансувати сепаратистів на сході України; а може врешті-решт вчинити збройну інтервенцію.

Бжезінський аналізує кожну з альтернатив. Отже перший варіант:

Путін бере курс на досягнення компромісної угоди з Україною, припинивши нападки на її суверенітет і економічний добробут. Для цього потрібна мудрість і наполегливість з боку Росії, а також України і Заходу.

Від Москви таке компромісне рішення вимагатиме припинення зусиль з дестабілізації України зсередини, вона повинна раз і назавжди відмовитися від масштабного вторгнення. Росія повинна також змиритися з тим, що «Україна відправляється в тривалий шлях з метою вступу до Євросоюзу». Москва, своєю чергою, не втягуватиме більше Україну в «Євразійський союз, який є вельми прозорим прикриттям для відродження чогось, що дуже нагадує Радянський Союз або царську імперію». Водночас Бжезінський застерігає, що це не повинно заважати торгівлі між Росією і Україною, оскільки обом країнам дуже вигідні двосторонні торговельні та фінансові відносини.

Україна ж на думку американського експерта, своєю чергою має запевнити, що не прагне до членства в НАТО, а Захід не розглядає таку можливість. Міжнародне співтовариство може підтвердити свою підтримку такого виходу з ситуації, що склалася, і повернутися до нормальних відносин з Росією, включаючи скасування санкцій.

Другий варіант, котрий фактично є дотриманням статус-кво, Бжезінський деталізує таким чином:

Путін може продовжити своє сприяння погано замаскованої військової інтервенції, покликаної порушити нормальний хід життя в деяких регіонах України. Якщо Росія і далі буде йти цим курсом, то Заходу доведеться піти на довготривалі і по-справжньому каральні санкції, покликані продемонструвати Москві болісні наслідки порушення українського суверенітету. За такого сценарію у Східній Європі можуть з'явитися дві економіки на межі краху: українська – через деструктивні дії Росії – і власне російська.

Третій – найгірший сценарій. Бжезінський вважає його малоймовірним, але не скидає з рахунків:

Путін може напасти на Україну, задіявши набагато потужніший військовий потенціал Росії. Однак такі дії викличуть не тільки негайні заходи у відповідь з боку Заходу, але й можуть спровокувати опір в Україні. Якщо цей опір буде стійким і активним, у членів НАТО виникне прагнення підтримати українців різними способами, і в цьому випадку конфлікт для агресора виявиться досить дорогим.

У цьому третьому випадку наслідки для Кремля будуть такими: зцементується стійка ворожість щодо нього з боку українського населення, чисельність якого становить понад 40 мільйонів осіб. Росія ж надовго потрапить в економічну і політичну ізоляцію, що загрожує їй самій внутрішніми заворушеннями.

«Очевидно, що слушний вибір полягає в тому, аби знайти формулу компромісу, яка має передбачати незастосування Росією сили проти України. Питання Криму поки залишиться невирішеним, але він буде постійно нагадувати про те, що шовіністичний фанатизм це не найкраща відправна точка для вирішення складних питань. Саме тому дії Путіна небезпечні не тільки для Заходу, але в кінцевому рахунку і для самої Росії», – зазначає Збіґнєв Бжезінський.