Пропонуємо три виставки у різних музеях та галереях – від меморіальної експозиції класики львівської графіки до найновіших прикладів актуального мистецтва.
«Звук/Знак», до 15 жовтня, Радіо Гараж
Виставка відбувається у рамках міжнародного фестивалю аудіовізуального мистецтва «Тетраматика 2021». Презентовані роботи Антоні Райжекова(Австрія), Анджея Васілєвського (Польща) та інсталяція проєкту Pandemic media space мають спільний підхід: вони використовують як матеріал для творення дані (статистичні, змінні показники життєдіяльності бактерій та грибів, математичні дані стосовно глобальних змін у світі) та за допомогою різних технологій перетворюють їх на звук та зображення, тобто трансформують «знак» (велику кількість цифр) у «звук» (який ми можемо відчути).
Про інсталяції: Антоні Райжеков. Biocoin, Duet in self-determination (інсталяція, 2021). Це багаторічний міждисциплінарний проект Антоні Райжекова, що досліджує звукові властивості бактерій, які живуть на грошах. Версія «Дует у самовизначенні» створена спеціально для фестивалю, з використанням однієї чашки Петрі, заповненої агаром (середовище для бактеріальної культури) і двома монетами — російською та українською. Нові культури бактерій та грибів будуть показані у збільшеному вигляді як проекції, та додатково озвучені за допомогою оптоелектронного звукового інструменту.
Якщо хочете читати головні новини дня оперативно Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google
Інсталяція Анджея Васілєвського. Les Fleurs du Mal (відео, 2021, Квіти зла).
Проект базується на статистичних даних, зібраних та оброблених із баз даних, опублікованих в Інтернеті, щодо стану сучасної людини та наслідків її діяльності. Тенденції статистичних даних відображаються як відео із генеративним амбієнтним звуком.
Звукова інсталяція Pandemic media space (2021).
Pandemic Media Space – це міжнародний проект алгоритмічної композиції та медіа мистецтва, створений Українською асоціацією електроакустичної музики та Польським товариством електроакустичної музики.
Ідея Pandemic Media Space – розвиток технологічної вебплатформи для композиторів та медіаартистів, яка використовується, як своєрідний інструментарій для створення нових музичних творів та медіа-проектів в умовах пандемії за допомогою спеціально розробленого алгоритму Connection Interpretation Algorithm, програми, яка конвертує математичні дані стосовно глобальних змін в світі під час пандемії.
В умовах пандемії та глобальної ізоляції сфера музичної творчості зіткнулася з особливо складними викликами часу, втратами засадничих основ музичного мистецтва – близького контакту. Однак крім безперечних «обмежень» діяльності композиторів та музикантів, ми бачимо і нові горизонти розвитку музичної творчості, нового музичного мислення, які ми пов’язуємо з використанням нових медіа. Саме з їх допомогою композитори отримують новий творчий інструментарій, новий вид творчої свободи.
Виставка творів Леопольда Левицького «Образ міста»
До 21 листопада, Художньо-меморіальний музей Леопольда Левицького
Тема виставки, з нагоди 115 річниці від дня народження видатного українського графіка Леопольда Левицького (1906-1973), продиктована стилем життя митця, його творчими вподобаннями. В експозиції представлено графічні твори 1930-1960-х років: офорти, лінорити, монотипії та роботи виконані в авторській техніці.
Творчість Леопольда Левицького цікава своєю багатогранністю, широким тематичним спектром та жанровим різноманіттям. У час навчання в Краківській академії мистецтв (1926-1932), Парижі (1929-1931), а також участі у Краківській групі (1932-1937) Леопольд Левицький був під впливом мистецьких методів авангарду, що позначилось на його подальшій творчості.
Як домінантні, у доробку майстра, виділяються дві образні теми – людина і місто. Ці два начала – гуманістичне та урбаністичне – концептуально, ідейно, світоглядно взаємопов’язані, взаємодоповнюючі і взаємозалежні. Образ людини і образ міста присутні у мистецькому доробку митця від початку творчого шляху, а саме з 1930-х років, і до останніх його творчих років.
Виставка Олени Турянської «Розчинення»
До 31 жовтня, Музей модернізму
Оригінальна назва авторського проекту Олени Турянської Solution апелює до попередніх роздумів авторки (виставка з аналогічною назвою в галереї Closer, Київ, 2015), але також акцентує багатогранність поняття, закодованого у назві проекту.
Solutio – це з латини одночасно «розчинити» і «вирішити». У напрузі між цими двома поняттями Олена Турянська і шукає свою стежку, а у презентованому проекті – ніби пропонує відвідувач(к)ам намацати й свою. Світло і темрява, їхня взаємодія, рух людського життя у часі і просторі, а також часопростір, гравітаційне поле, яке ми творимо своїми життями – ці категорії не вперше постають як точки зацікавлення художниці у її творчій практиці.Сама художниця твердить, що це – один з найбільш «логоцентричних» її проектів: у ньому Турянська спирається на вірш «Епітафія» американської поетки Мерріт Меллой 1985 року. Компілюючи дві версії перекладу, Олена створює свою власну третю, та інкорпорує текст у візуальний вимір, висікаючи його у традиційній для неї формі.
Фото «Тетраматики», музею Леопольда Левицького, Євгенії Нестерович.