На екрани вийшов новий фільм Люка Бессона «Люсі», який нещодавно відкривав кінофестиваль у Локарно.
Саме те, що цей фільм відкривав кінофестиваль має охолодити тих, хто чекає від «Люсі» стилістики «Таксі» чи «Малавіти».
Звичайно, Бессон натхненно трощитиме автівки на вулицях Парижа, не без цього. Та й крові на екрані пролиється чимало.
Проте Бессон, як і Родрігес, чиє «Місто гріха 2» вийшло у прокат одночасно із «Люсі», забавляється із жанрами, хвацько поєднуючи елементи жанрового та авторського кіно.
Головна героїня фільму «Люсі» (Скарлетт Йоханссон) потрапляєу небезпечну пригоду і змушена стати наркокур’єром. У її тілі розривається пакет із невідомою речовиною. Величезна доза наркотика перетворює Люсі на людину із надзвичайними здібностями. Її мозок починає задіювати все більше і більше ресурсів.
І хоча Бессон використовує небачену до того кількість спецефектів, він перемежає сюжетні перепетії мало не лекцією із біології. Зрештою, професор у виконанні Моргана Фрімена і справді читає у кадрі лекцію про можливості людського мозку, точніше про те, скільки його відстотків людина задіює.
Такий прийом використав свого часу інший француз, Ален Рене, у фільмі «Мій американський дядечко». У цьому фільмі експерименти у біологічній лабараторії також ілюстрували людськи стосунки. Проте там обійшлося без наркотиків, стрілянини та перегонів. Крім того у «Люсі» дійсністю стає найфантастичніша теорія, над якою могли розмірковувати лише найсміливіші вчені.
До чеснот фільму варто віднести цікаву задумку (насамперед режисерську), сучасність, динаміку та чудову акторську гру насамперед Скарлетт Йоханссон. Мабуть мало є актрис, які можуть одним порухом вій дати зрозуміти на скільки відсотків працює мозок її героїні.
В фільмі немає нічого зайвого, діалоги зведені до необхідного мінімуму. Щодо недоліків, то їх небагато. Насамперед те, що Бессон не втримав власної стрункої форми, вивалившись із неї у досить простий бойвичок. Проте це не надто шкодить загальному враженню від картини.
Бессон своєю стрічкою насамперед розважає, звичайно. Але певний корисний меседж винести з його нового твору таки можна: надто активно користуватися мозком небезпечно.
Фільм можна подивитися у "Кінопалаці".