"Просимо прощення за кривди, завдані нашим братам українцям польськими руками" — 44 визначних поляків відповіли на лист українців про прощення. Звернення опубліковано 4 липня ц.р. на сайті Liberté!
Польська преса публікує відкрите звернення трьох колишніх президентів Польщі, інтелектуалів, публіцистів, громадських і духовних діячів: "Дякуємо за Ваш лист та просимо пробачити кривди, завдані нашим братам українцям польськими руками".
Лист є відповіддю на звернення президентів України Леоніда Кравчука та Віктора Ющенка, ієрархів українських церков, громадських діячів до польського суспільства із проханням пробачити українські провини перед поляками.
"Історична правда" без скорочень публікує польський лист-відповідь:
Брати українці,
у 1894 році, під час з’їзду польських та українських літераторів й журналістів у Львові, поет, письменник та мислитель Іван Франко сказав: "На цілу Слов’янщину немає двох таких народів, котрі б у політичній та духовній площині так міцно зрослися із собою, так численні мали взаємні зв’язки, проте, незважаючи на це, так сторонилися один одного, як поляки та українці".
З часом, на наше спільне нещастя, відстороненість замінили ненависть й націоналізм, а також їхній гіркий плід — злочин — який спільно пережили поляки та українці на Волині та Східній Галичині, на Холмщині, і Бещадах та на Перемишльській землі.
Тим більше нас тішить Ваш лист, зі знаменними словами "пробачаємо та просимо про вибачення", у якому не ухиляєтеся від відповідальності за кривди, завдані полякам у сорокових роках минулого століття.
Ми також віддаємо честь жертвам братовбивчих польсько-українських конфліктів.
Дякуємо за Ваш лист та просимо пробачити кривди, заподіяні нашим братам українцям польськими руками. Перед нами подібну думку висловили представники польської Католицької церкви, до взаємного пробачення наші народи гаряче закликав папа Іван Павел ІІ.
Заради поєднання невтомно працювали Єжи Ґєдройць та Яцек Куронь, а також президенти наших країн, не забуваймо їхню спадщину.
Провина вимагає належної сплати, якою у відносинах між нашими народами є витворення справжнього братерства. Наперекір польській та українській малодушності, у добрі, але також у злі часи, котрі, можливо, приходять до нашої спільної Європи, що їй загрожують націоналізми та російський імперіалізм.
Загрози легше пережити разом. Ми й надалі захоплюємося вами та солідаризуємося у боротьбі з агресором, котрий вже понад два роки окупує частину української землі, прагнучи не допустити втілення вашої мрії про життя в об’єднаній Європі.
Лєх Валенса, лідер першої "Солідарності", лауреат Нобелівської премії миру, колишній Президент Польщі
Алєксандер Кваснєвський, колишній Президент Польщі
Броніслав Коморовський, колишній Президент Польщі
Влодзімєж Цімошевич, колишній прем’єр-міністр
Анджей Олєховський, колишній міністр закордонних справ
Адам Ротефельд, колишній міністр закордонних справ
Радослав Сікорський, колишній міністр закордонних справ
Павел Коваль, колишній віце-міністр закордонних справ
Ґжеґож Схетина, голова партії Громадянська платформа
Малґожата Кідава-Блонська, віце-спікер Сейму
Ружа Тюн, депутат Європейського парламенту
Адам Шляпка, депутат від партії "Сучасна"
Матеуш Кійовський, лідер Комітету захисту демократії
Владислав Фрасинюк, лідер першої "Солідарності", колишній політичний в’язень, депутат
Збіґнєв Буяк, лідер першої "Солідарності", колишній політичний в’язень, депутат
Збігнєв Янас, лідер першої "Солідарності", колишній депутат
Боґдан Ліс, лідер першої "Солідарності", колишній політичний в’язень, депутат
Януш Онишкєвич, речник першої "Солідарності", колишній міністр національної оборони
Генрик Вуєц, член керівництва першої "Солідарності", колишній політичний в’язень, колишній депутат
Ґражина Станішевська, лідерка першої "Солідарності", ув’язнена під час Воєнного стану, колишній депутат
Анджей Вєльовєйський, колишній депутат, сенатор, дупутат Європейського парламенту, католицький діяч
Адам Міхнік, головний редактор видання "Gazeta Wyborcza"
Єжи Бачинський, головний редактор тижневика "Polityka"
Боґуслав Хработа, головний редактор видання "Rzeczpospolita"
Томаш Ліс, головний редактор тижневика "Newsweek Polska"
Лєшек Яжджевський, головний редактор журналу "Liberte!"
Ярослав Куіш, головний редактор Інтернет-тижневика "Kultura Liberalna"
Кароліна Вігура, соціолог, Варшавський університет, "Kultura Liberalna"
Славомір Сєраковський, головний редактор видання "Krytyka Polityczna"
Северин Блюмштайн, голова Товариства журналістів
Анджей Северин, актор, режисер, директор Польського театру у Варшаві
Ґжеґож Ґауден, колишній директор Інституту книги
Казімєж Сова, римо-католицький духовний, публіцист
Томаш Достатні, домініканець, публіцист
Людвік Вісьнєвський, домініканець, університетський душпастир, колишній діяч антикомуністичної демократичної опозиції
Станіслав Опєля, єзуїт, колишній провініціал Мазовєцько-великопольскої провінції Товариства Ісуса, колишній керівник незалежної Російської провінції
Анджей Стасюк, письменник, видавець
Моніка Шнайдерман, видавець
Павел Смоленський, репортер, лауреат Нагороди польсько-українського поєднання
Марек Бейлін, публіцист видання "Gazeta Wyborcza"
Войцєх Мазярський, публіцист видання "Gazeta Wyborcza"
Данута Куронь, громадська діячка
Кшиштоф Становський, громадський діяч, співзасновник Громадянського комітету солідарності з Україною
Іза Хрусьлінська, публіцистка, учасниця польсько-українських громадських ініціатив
Наводимо також текст листа мовою оригіналу:
Bracia Ukraińcy,
w 1894 roku, na zjeździe polskich i ukraińskich literatów oraz dziennikarzy we Lwowie, Iwan Franko, poeta, pisarz i myśliciel, powiedział: „W całej Słowiańszczyźnie nie ma dwóch takich narodów, które by pod względem życia politycznego i duchowego tak ściśle zrosły się ze sobą, tak licznymi były powiązane więzami, a mimo to tak ciągle stroniły jeden od drugiego, jak Polacy i Ukraińcy”. Z czasem, na nasze wspólne nieszczęście, stronienie zastąpiła nienawiść i nacjonalizm oraz ich nieodrodna córa – zbrodnia – której doświadczyli pospołu Polacy i Ukraińcy na Wołyniu i w Galicji Wschodniej, na Chełmszczyźnie, w Bieszczadach i na Ziemi Przemyskiej. Tym bardziej raduje nas Wasz list, ze znamiennymi słowami „prosimy o wybaczenie”, w którym nie uchylacie się od odpowiedzialności za polskie krzywdy lat czterdziestych ubiegłego stulecia. My również składamy hołd ofiarom bratobójczych konfliktów polsko-ukraińskich.
Dziękujemy za Wasz list i prosimy o wybaczenie krzywd zadanych naszym braciom Ukraińcom polskimi rękoma. Przed nami podobne słowa wypowiedzieli przedstawiciele polskiego Kościoła katolickiego, do wzajemnego przebaczenia gorąco zachęcał nasze narody papież Jan Paweł II. Na rzecz pojednania niestrudzenie działali Jerzy Giedroyc i Jacek Kuroń, a także prezydenci naszych państw. Apelujemy do społeczeństw i parlamentów obu krajów, by nie zapominano o ich naukach.
Wina wymaga zadośćuczynienia, którym w relacjach między naszymi narodami jest wykuwanie prawdziwego braterstwa. Na przekór polskiej i ukraińskiej małoduszności, w dobrych, ale też w złych czasach, które, być może, nadchodzą na naszą wspólną Europę, zagrożoną nacjonalizmami i rosyjskim imperializmem.
Zagrożenia łatwiej przetrwać razem. Zachowujemy dla was podziw i solidarność w walce z agresorem, który od ponad dwóch lat okupuje część ukraińskiej ziemi, nie chcąc dopuścić do spełnienia się waszego marzenia o życiu w zjednoczonej Europie.
Lech Wałęsa, przewodniczący pierwszej Solidarności, laureat pokojowej nagrody Nobla, były prezydent
Aleksander Kwaśniewski, były prezydent
Bronisław Komorowski, były prezydent
Włodzimierz Cimoszewicz, były premier
Andrzej Olechowski, były minister spraw zagranicznych
Adam Rotfeld, były minister spraw zagranicznych
Radosław Sikorski, były minister spraw zagranicznych
Paweł Kowal, były wiceminister spraw zagranicznych
Grzegorz Schetyna, przewodniczący Platformy Obywatelskiej
Małgorzata Kidawa-Błońska, wicemarszałek Sejmu
Róża Thun, deputowana Parlamentu Europejskiego
Adam Szlapka, poseł, polityk partii Nowoczesna
Mateusz Kijowski, lider Komitetu Obrony Demokracji
Władysław Frasyniuk, przywódca pierwszej Solidarności, były więzień polityczny, poseł
Zbigniew Bujak, przywódca pierwszej Solidarności, były więzień polityczny, poseł
Zbigniew Janas, przywódca pierwszej Solidarności, były poseł
Bogdan Lis, przywódca pierwszej Solidarności, były więzień polityczny, poseł
Janusz Onyszkiewicz, rzecznik pierwszej „Solidarności”, były minister obrony narodowej
Henryk Wujec, członek kierownictwa pierwszej „Solidarności”, były więzień polityczny, były poseł
Grażyna Staniszewska, przywódczyni pierwszej Solidarności, więziona w stanie wojennym, była posłanka
Andrzej Wielowieyski, były poseł, senator, deputowany Parlamentu Europejskiego, działacz katolicki
Adam Michnik, redaktor naczelny „Gazety Wyborczej”
Jerzy Baczyński, redaktor naczelny tygodnika „Polityka”
Bogusław Chrabota, redaktor naczelny dziennika „Rzeczpospolita”
Tomasz Lis, redaktor naczelny tygodnika „Newsweek Polska”
Leszek Jażdżewski, redaktor naczelny magazynu „Liberte!”
Jarosław Kuisz, redaktor naczelny tygodnika internetowego „Kultura Liberalna”
Karolina Wigura, socjolożka, „Kultura Liberalna”, Uniwersytet Warszawski
Sławomir Sierakowski, redaktor naczelny czasopisma „Krytyka Polityczna”
Seweryn Blumsztajn, prezes Towarzystwa Dziennikarskiego
Andrzej Seweryn, aktor, reżyser, dyrektor Teatru Polskiego w Warszawie
Grzegorz Gauden, były dyrektor Instytutu Książki
Kazimierz Sowa, duchowny rzymskokatolicki, publicysta
Tomasz Dostatni, dominikanin, publicysta
Ludwik Wiśniewski, dominikanin, duszpasterz akademicki, były działacz antykomunistycznej opozycji demokratycznej
Stanisław Opiela – jezuita, były prowincjał prowincji mazowiecko-wielkopolskiej Towarzystawa Jezusowego, były przełożony niezależnej prowincji rosyjskiej
Andrzej Stasiuk, pisarz, wydawca
Monika Sznajderman, wydawczyni
Paweł Smoleński, reporter, laureat nagrody pojednania polsko-ukraińskiego
Marek Beylin, publicysta „Gazety Wyborczej”
Wojciech Maziarski, publicysta „Gazety Wyborczej”
Danuta Kuroń, działaczka społeczna
Krzysztof Stanowski, działacz społeczny, współzałożyciel Komitetu Obywatelskiego Solidarności z Ukrainą
Iza Chruślińska, publicystka, uczestniczka polsko-ukraińskich inicjatyw społecznych
04.07.2016