На внутрішніх стінах львівської Церкви Матері Божої Неустанної Помочі (УГКЦ), що на Погулянці у Львові, студентки-художниці зобразили героїв Небесної Сотні та воїнів АТО. Ще один незвичний сюжет - представники «русского мира», серед яких голова Російської православної церкви Кирил Гундяєв і президент РФ Володимир Путін, стоять в очікуванні судного дня.
Як розповів ZAXID.NET завідувач кафедри сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв Роман Василик, виконані малюнки – це дипломні роботи студентів.
За його словами, малювати роботи студентки почали у вересні 2014 року, а захист робіт відбувся наприкінці лютого цього року.
Настоятель храму отець Олег Федоренко розповів, що студентки академії самі прийшли до нього з ідеєю образів.
«Завжди потрібна актуалізація образу: ми можемо говорити про жертовність, про любов до Бога, любов до рідної землі, але, якщо в нашому середовищі в нас немає образів, до яких ці поняття можна було б прив'язати, значить - біда... Тому я думаю, що це буде хороше нагадування для наступних поколінь - що це була не просто московсько-українська війна, а й були люди, які жертвували своїми свободою, здоров'ям і життям», - зазначив о. Федоренко.
Що ж до зображення Путіна на стінах храму, то о. Федоренко каже, що там «є людина, яка схожа на Путіна, однак не можна стверджувати, що там зображений президент сусідньої держави».
Релігієзнавець Тарас Антошевський зазначив, що в українських церквах дійсно була традиція зображати актуальні події. Він пропонує пригадати козацькі часи, де на іконах зображали козаків, гетьманів - захисників Вітчизни.
Релігієзнавець каже, що зображення представників влади у церквах часто сприймають неправильно - як це було із зображенням Януковича в одному з донецьких греко-католицьких храмів.
«Йдеться про типову козацьку традицію зображати поруч зі святими представників різних прошарків суспільства - в тому числі і влади. Тому і Янукович там зображений як представник місцевої влади для донецького регіону наприкінці 1990-х років», - зазначив Антошевський.
На думку першого заступника міністра культури (квітень-грудень 2014 р.), старшого експерта компанії pro.mova Олесі Островської-Лютої, те, що такі зображення з'являються в церкві, свідчить про те, де саме лежить центр суб’єктності в уявленні суспільства.
Тобто хто, які інститути і групи мають достатньо довіри і легітимності висловлюватися і впливати на загальносуспільні рішення, хто є авторитетом, чиє слово важить.
«Нині лідерами суспільної довіри є церква, армія, і – з великим відривом – громадський сектор, в тому числі, волонтерський рух. Всі ці суб'єкти в нас тут. Фреска у церкві із зображенням військових, волонтерів і захисників Майдану мені видається дуже промовистим проявом суспільних уявлень», - наголосила Островська-Люта.
За її словами, можна зробити висновок, що українці, ймовірно, вірять не у вертикальну владу, де авторитет залежить від позиції власне в ієрархії, а в горизонтальні зв'язки.
«Умовно кажучи, ми віримо тим, хто поруч, і хто проявив персональну жертовність. Можливо, це і є формула успіху в тому числі для принципів державного управління в Україні: необхідно робити процедури прийняття рішень і вироблення правил якогомога більш горизонтальними, позбавляти їх покрову недоступності, аби вони були дієвими і спиралися на суспільну згоду», - вважає Островська-Люта.