Керівник Івано-Франківського Центру сучасного мистецтва Анатолій Звіжинський заявив, що мистецький Львів «ковтає слинку». Це тому, що ні у Львові, ні в інших містах України такого приємного прецеденту ще не траплялося. Великі столичні центри сучасного мистецтва приватні, а у Франківську місцеві митці домоглися творення такої установи від влади. Чим не черговий феномен? Художник Мирослав Яремак вважає, що значення цієї події для міста якщо не історичне, то темпоральне, себто часове: «Процес створення такої точки в Івано-Франківську відбувається не менше двадцяти років. В 1993 р. в цей же час був пік діяльності арт-холу «С-об’єкт» на Бандери, 1, де були вперше показані альтернативні твори сучасного мистецтва в контексті івано-франківського локального процесу. Вперше була організована мистецька акція за «Імпрези», яка була першим фестивалем відеоарту і перформенсу в Івано-Франківську. Тобто недооцінити це явище неможливо». Наразі за адресою Шевченка, 1
Художник Мирослав Яремак вважає, що значення цієї події для міста якщо не історичне, то темпоральне, себто часове: «Процес створення такої точки в Івано-Франківську відбувається не менше двадцяти років. В 1993 р. в цей же час був пік діяльності арт-холу «С-об’єкт» на Бандери, 1, де були вперше показані альтернативні твори сучасного мистецтва в контексті івано-франківського локального процесу. Вперше була організована мистецька акція за «Імпрези», яка була першим фестивалем відеоарту і перформенсу в Івано-Франківську. Тобто недооцінити це явище неможливо».
Наразі за адресою Шевченка, 1 відкрито невелике приміщення, яке обладнано під галерею і вже представлено першу експозицію. Її відкриття відбулося разом із оголошенням старту роботи самого Центру 21 серпня. Тому й не дивно, що виставка називається «Презентація». На ній можна побачити роботи, які художники з Прикарпаття, що працюють в царині сучасного мистецтва, подарували Центрові.
На думку художника Ігоря Перекліти, відкриття ЦСМ – подія знакова: «Я взагалі хочу похвалити Толіка Звіжинського за те, що він так багато робить для сучасного мистецтва. Це приміщення невелике, але це лише початок. Анатолій заслуговує бути директором великого потужного центру, тому що Івано-Франківщина багата цікавими митцями. Він на своєму місці, тому хотілося б, щоб життя в Центрі вирувало. Це напряму пов’язано з туризмом, тому, сподіваюся, що влада на місці розумітиме важливість такої установи. Щоб не тільки був сільський і гірський туризм, а й культурне життя. Бо те, що роблять художники старшого покоління, то воно якесь таке собі, не в образу їм кажучи. Колись малювали Леніна, а зараз у тому ж стилі малюють полювання Данила Галицького в Тисменицьких лісах…».
Насправді в Івано-Франківську є і художній музей, і ще кілька виставкових залів, які з певною регулярністю чи періодичністю оновлюють експозиції. Однак акценту саме на сучасному мистецтві не було досі. Хоч варто згадати кількарічну роботу кількарічної давності галереї «Маргінеси», яка, по суті, була одним із етапів розвитку до теперішнього Центру.
Громадський діяч, краєзнавець і директор видавництва «Лілея-НВ» Василь Іваночко зауважує, що для нього це – подих «імпрезний» (мається на увазі міжнародне бієнале сучасного мистецтва, яке п’ять разів з 1989 по 1997 р. проходило в Івано-Франківську): «І прізвища ті самі, і ті настрої… Прикольно, що в місті щось таке відбувається. Може й справді щось вдасться. Ми, як місто, переповнене культурними ідеями, то мусить десь проривати. У франківському повітрі маса такого цікавого. Тут жити – це велико».
Мені видається, що мистецтво має не лише подобатися, а передусім дивувати. Переконаний, що ЦСМ якнайліпше виконуватиме цю функцію в Івано-Франківську. Вже зараз мешканці міста мають таку можливість. Установа працює з понеділка по п’ятницю з 14:00 по 18:00. Вхід вільний. Зі стін дивляться полотна Юрія Боринця, Володимира Гривінського, Володимира Гуменного, Миколи Джички, Юрка Іздрика, Мирослава Короля, Ростислава Котерліна, Володимира Мулика, Ігоря Перекліти, Євгена Самборського, Ярослава Яновського та Мирослава Яремака. Що тут скажеш, потужне товариство.
Фотограф Ростислав Шпук втішений, що в центрі міста нарешті з’явилося щось таке, повз що не хочеться проходити: «Дуже добре, що це місце бюджетне хоча б тому, що можна буде виставляти сучасне мистецтво, не піклуючись про комерційний бік». Художник Сергій Григорян переконаний, що місту давно бракувало такого місця, де могли б реалізовуватися концептуальні сучасні проекти: «Мені цього бракувало. Це така камерна, інтимна обстановка для споглядання творів сучасного мистецтва, і вона дає можливість митцям по-різному себе виражати».
А невдовзі у Центрі експонуватимуть персональні виставки, відбуватимуться всілякі перформанси, лекції, майстер-класи, літературні вечори тощо. Одним словом, все, що є сучасним мистецтвом. Радість ще й у тому, що це буде не лише територія для представлення готових творів, а й чудова місцина, щоб повчитися. Нарешті студенти місцевого Інститут мистецтв матимуть певну альтернативу. До академічної школи, яку одержують у навчальному закладі, можна буде додати невимушеність і авангардність нового арту, який представлятимуть досвідчені молодим на тих же лекціях. Крім того, Центр запрошуватиме і зі всієї України і з-за кордону тих авторів, які розширюватимуть уявлення про сучасне мистецтво. Таким чином, мешканці міста матимуть змогу і дивуватися, і розвиватися, аби адекватно сприймати нинішнє мистецтво, найкращі взірці якого приречені стати класичними.
Заступник міського голови Івано-Франківська з гуманітарних питань Михайло Верес каже, що знайомий з досвідом подібних центрів за кордоном. Зокрема згадує один із польських центрів: «Там набагато більша територія – приміщення колишнього тролейбусного депо. Я не скажу, що там дуже багато людей, але приходять ті, кому цікаво. Тому тут масовість абсолютно не є основним показником. Показником би мало бути те, що ті люди, які цікавляться сучасним мистецтвом, зможуть його знайти і в нашому місті».
Вже на початку жовтня відбудеться пленер художників із міст-партнерів Івано-Франківська. Таких сьогодні є 22, і митці кожного з них вже отримали запрошення. Анатолій Звіжинський вважає, що відкриття Центру – неординарна подія навіть в масштабах всієї України, і водночас: «Це є нормальна річ для будь-якої розвиненої країни – існування сучасного мистецтва. В принципі, в нинішній глобальний час межі і не мають значення. А в нашій державі якось це поняття мало легалізовано. Існує в Києві Інститут проблем сучасного мистецтва при Академії мистецтв, але не існує жодного державного музею чи галереї цього спрямування. Тому створення ЦСМ в Івано-Франківську – це своєрідний прецедент».
Фото Ростислава Шпука