Державний комітет телебачення та радіомовлення, який уже понад два місяці очолює екс-гендиректор УНІАН і колишній голова Національної спілки журналістів Олег Наливайко, вирішив знову обмежити свободу слова в інтернеті. При цьому чиновники використовують аргументи, придумані радниками Януковича, що призвели до прийняття скандальних «законів16 січня».
Держкомтелерадіо пропонує провести ліцензування нових типів ЗМІ, йдеться про інтернет-видання і так звані конвергентні ЗМІ – газети та телеканали, що публікують інформацію на власних сайтах. Цю ідею чиновники Деркомжтелерадіо уже оформили у вигляді проекту указу президента України «Про затвердження Стратегії розвитку інформаційного простору України».
Проект "Стратегії" був опублікований у відкритому доступі на сайті Держкомтелерадіо кілька днів тому. Однак після появи негативної реакції медіа-спільноти, ввечері 29 травня доступ до документи виявися заблокованим. У відкритому доступі збереглася лише пояснювальна записка - судячи з усього, через недогляд адміністраторів сайту Держкомтелерадіо.
У комітеті не змогли пояснити ZAXID.NET причини блокування документа, який мав би радикально змінити правила гри в інформаційному сегменті Уанету.
Втім, опитані ZAXID.NET медіа-юристи вважають ліцензування інформаційних сайтів безглуздою ідеєю і висловлюють побоювання, що це призведе до обмеження свободи слова. Учасники ринку також непокояться, що прийняття цього документа активізує діяльність одіозної Нацкомісії з питань захисту суспільної моралі, яка неодноразово, хоч і невдало, намагалась внести норми щодо обмеження діяльності в мережі.
Автори проекту "Стратегії" вважають, що ліцензування інтернет-видань дасть державі важелі впливу на ЗМІ і сприятиме підвищенню відповідальністі за публікацію інформації.
«Внаслідок недостатньої урегульованості, в національному інформаційному просторі України нині спостерігається низка негативних явищ, які стоять на заваді, як розвитку суб’єктів ринку, так і забезпеченню інформаційних прав та свобод громадян, а подекуди й створюють загрози національній безпеці України», - йдеться в документі (тут і далі стилістика і пунктуація збережена).
Зміна у законодавстві мала б призвести до «відповідальності за розміщення інформації в мережі інтернет, що стосується насамперед двох вимірів: захисту авторських прав та захисту честі та гідності».
Керівник правових проектів Інституту масової інформації (ІМІ) Роман Головенко переконаний, що ідея реєстрації і ліцензування інформаційних сайтів є нереалістичною.
«В інтернеті надто багато можливостей залишатися анонімом, - зауважив він в коментарі ZAXID.NET, - Завжди можна купити доменне ім’я та хостинг за кордоном, влада нічого не зможе зробити».
Ліцензування є виправданим лише у випадку обмежених ресурсів, наприклад, у випадку телевізійних чи радіочастот, але не сайтів, вважає юрист Інституту медіа і права Ігор Розкладай. На його думку, тут можлива можлива лише добровільна реєстрація – для тих ресурсів, які самі хочуть позиціонувати себе як ЗМІ.
Востаннє питання реєстрації інтернет-ЗМІ виникало у скандальних "законах від 16 січня", які фактично і стали детонатором кривавої фази протистояння на Майдані. Нагадаємо, за авторства нардепів Вадима Колесніченка та Володимира Олійника, було прийнято закон №721-7, яким запроваджувався жорсткий контроль діяльності інформаційних сатів – зокрема, заборонялась діяльність медіа без державної реєстрації та ліцензії, а відмова від ліцензування передбачала штраф розміром від 1700 до 8500 грн. Крім того, багато моментів типової журналістської діяльності могли каратися не лише штрафом, але й позбавленням волі до трьох років.
Олександр Човган, голова громадського комітету при Держкомтелерадіо уже заявив, що має намір звернутися до відомства з проханням вилучити пункт про ліцензування. «Ми не можемо допустити того, щоб у нас з регулюванням ЗМІ повторювалось те саме, що зараз відбувається у Росії» – цитує його слова AIN.
Розкладай взагалі називає проект стратегії Держкомтелерадіо «дивним документом». «Досі невідомо, хто його розробляв. Документ, який нібито має протистояти російській пропаганді, справляє враження такого, що у багатьох моментах наслідує саме російський варіант контролю за ЗМІ», - розповів він ZAXID.NET.
Побоювання Розкладая небезпідставні. Як з’ясував ZAXID.NET, автори нової «стратегії» явно керувалися розробками аналітиків Януковича.
Нетривалий пошук у мережі вивів на аналітичну доповідь Національного інститут національних досліджень за 2013 рік. Цей документ став однією з підвалин «законів 16 січня» у тій частині, що стосувалася обмеження свободи слова. У пояснювальній записці нової, уже пост-майданної «стратегії», дослівно використані цілі шматки з доповіді за 2013 рік.
Роман Головенко проводить аналогії із репресивними законами «16 січня» і вважає, що краще зосередитись не на контролі, а на розвитку якісних власних ресурсів, які були б непідконтрольні Росії. Тоді українці стануть менш залежними від іноземних ЗМІ, а будуть довіряти вітчизняним.
Ігор Розкладай, який теж проаналізував «стратегію» від Держкомтелерадіо, вичерпно пояснює, чому ж ЗМІ варто остерігатися нової ініціативи з регулювання інтернету: «В обох документах слово "відповідальність" читається як "обмеження"».