Цього понеділка законопроект №5655 пройшов профільний комітет ВР і на четвер заплановано його винесення у сесійну залу для розгляду у другому читанні. Вірогідність прийняття дуже висока. Тому змушений бути максимально відвертим і навіть різким в оцінках. Зрештою, під час війни недоцільні сентименти чи напівтони.
Якщо дуже коротко, то цей закон – злочин проти майбутнього України.
Відбудувати країну? Забудьте, у законопроекті на понад 300 сторінок – про це жодного пункту.
Забудувати. Жорстко, швидко, безконтрольно – так виглядає мета цієї містобудівної псевдореформи. Чому псевдо? Бо це не реформа. Цей документ – відвертий лобізм великих забудовників.
Згортання децентралізації, обмеження прав місцевого самоврядування, випадкові люди скрізь – у новостворюваній містобудівній палаті, серед уповноважених осіб з містобудівного контролю, нотаріуси, що видають дозволи та все реєструють за певну плату за домовленістю із забудовником. І як вишенька на торті – приватні ТОВки як органи контролю. Забудовникам дають право створювати власні фірми, які начебто будуть контролювати будови і виявляти порушення вимог містобудівного законодавства. Такий собі all inclusive – сам будую і сам себе контролюю.
Знаєте, це як в анекдоті про морську свинку – «і не свинка, і не морська». Те саме із містобудівною реформою – і не містобудівна, та й не реформа зовсім.
Але найбільшим цинізмом є те, що роблять це під прапором боротьби з корупцією. Насправді ж це відвертий обман і жахлива маніпуляція. Хоча би тому, що Національне агентство боротьби з корупцією визнало цей законопроект корупціогенним. І це саме та ситуація, коли прикриваючись власне боротьбою з корупцією хочуть створити найбільшу лобістсько-корупційну схему воєнної доби України.
Для того щоб зрозуміти, кому це вигідно, треба подивитися, хто все це підтримує. Асоціація міст України та Національна спілка архітекторів України – категорично проти! Зате спільним хором «за» усі асоціації забудовників.
Свою позицію про цю псевдореформу я озвучував неодноразово. У відповідь чую ту саму мантру про лібералізацію та діджиталізацію. Як це працює, дуже наочно стало після кейсу в Брюховичах (тепер це частина Львівської громади). Перед виборами сільрада ефективно «попрацювала»: за один місяць встигла списати з балансу приміщення недобудованої школи, віддати безоплатно земельну ділянку площею 4,6 га одній ГОшці і навіть видати містобудівні умови. В подальшому після звернення Львівської міської ради була порушена кримінальна справа. Але все це не завадило Державній інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ – новоствореній та незаплямованій) нещодавно, під час воєнного стану, видати дозвіл на будівельні роботи. І, сподіваюся, не тому що хотіли нашкодити Львівській громаді, а ймовірно, тому, що банально не знали цих всіх обставин, адже в електронній базі «все згідно з чинним законодавством», жодного криміналу чи корупції. Але це в комп’ютері, а в житті все з точністю до навпаки. На це і розраховують недоброчесні забудовники та їх лобісти.
Як заступник міського голови Львова, а раніше народний депутат України 8-го скликання, знаю зсередини сферу місцевого самоврядування, розумію специфіку роботи парламенту. Тому звертаюся до чинних парламентарів з проханням: не дайте себе обманути хибною мотивацією і використати в корисливих цілях будівельного лобі, не допустіть обмеження повноважень місцевого самоврядування і передачі функцій приватним структурам. Адже все це закінчиться створенням тендерної палати № 2 та неконтрольованою хаотичною забудовою. Чи це в інтересах країни і громад? Питання риторичне.
Голосування за закон - це персональна відповідальність кожного народного депутата, результат якого буде дуже показовим.
Рано чи пізно про це запитають: і громади, і люди.