Україна боїться танкових атак росіян з плацдарму ЛНР і ДНР. І що зробила Україна для того, щоб відбити охоту раз і назавжди? Нам постійно травлять байки про те, що ось-ось прийде американська допомога у вигляді летальної зброї. Не прийде раніше, ніж у другій половині 2017 року. Але байки про "Джайвеліни" час від часу ворохоблять українську громадськість. Також як і українські "Стугни", які ось-ось прийдуть в армію. Країна воює майже 2 роки, а "Стугни" все йдуть і йдуть.
Між тим, є цілком прості і раціональні рішення. На наступний рік нам обіцяють бюджет в 100 млрд гривень. 4 ярда доларів за поточним курсом. Для того, щоб закупити +1000 шведських ПТУР "Карл Густав" потрібно 20 млн. доларів (вартість одного 20 тис доларів). Для того, щоб закупити 40000 тис таких ПТУР потрібно 800 млн. Тоді практично кожен боєць буде мати ефективний ПТУР, який, до речі, обожнює американська армія. Тому регулярно закуповує. Але я, звичайно, приколююсь, така кількість "Карла Густава" нам просто не потрібна. Тому що для ефективного обслуговування потрібно 2 людини. Тому буде цілком достатньо 5 тис ПТУР (впевнений, що навіть це дуже багато) для зони АТО з урахуванням того, що зосереджене 40-50-тис угруповання ЗСУ. Це поховає будь-яку спробу танкового прориву з ЛНР-ДНР.
Ціна питання 100 млн. доларів плюс десь стільки ж на боєприпаси (вартість одного пострілу від 500 до 3 тис. доларів в залежності від типу боєприпасу). Наприклад, 100000 зарядів по 500 доларів обійдуться в 50 млн. Разом за 200 млн.ми вирішуємо проблему прориву. Так, буде потрібно час на виробництво комплексів у Швеції. Так, це зажадає принципових змін в тактиці та організації ЗСУ. А на це потрібно також час. Але, погодьтеся, це краще, ніж сидіти і чекати, коли амерканці "раптом" подарують Україні "Джайвеліни" в 2017 році або станеться диво і згинуть "наші вороги як роса на сонці".