У 2014 році Росія вдалася до відкритої агресії проти України. За порушення суверенітету і територіальної цілісності Кремль отримав економічні санкції. Війна набула затяжного тліючого характеру. Та через вісім років Москва демонструє бажання розпочати нову активну фазу агресії і висуває цинічні ультиматуми США та НАТО. Така поведінка Путіна означає одне: попередні санкції не спрацювали належно.
Економічний вимір
Щоб отримати відповідь на запитання, чому введені раніше санкції проти Росії не зупинили її імперських загарбницьких амбіцій, варто проаналізувати, який вплив вони мали на економіку держави-агресора в довгостроковій перспективі. І чия економіка понесла більші втрати, починаючи з 2014 року, – російська чи українська.
Напередодні агресії у 2013-му ВВП Росії становив 2 трлн 292 млрд доларів. ВВП України тоді досяг 190,5 млрд доларів США. У доларовому вимірі економічний потенціал РФ перевищував потенціал України у 12 разів.
Анексія Криму та вторгнення російських бойовиків на Донбас спричинили масштабну економічну кризу в Україні. Щоправда, негативні явища в національній економіці накопичувалися роками. Уже 2013 року ВВП показав нульовий ріст. А у 2014-му було падіння на 6,8%. Наступного року економіка впала ще на 9,9%. Болючим ударом для українців стало знецінення національної валюти більш ніж утричі. Повільне відновлення розпочалося з 2016 року. Однак його темпи не були високими і коливалися в межах 2–3,3%. Цикл економічного росту завершився у 2020-му внаслідок пандемії коронавірусу. За оцінками експертів, за минулий рік українська економіка зросла лише на 3%.
Що відбувалося за цей час з російською економікою? У 2013 році вона показала ріст на 1,3%. Після початку агресії проти України та введення санкцій ВВП держави-агресора скоротився не відразу. У 2014 році економіка РФ показала навіть позитивну динаміку – 0,6%. Лише 2015 року вона скоротилася на 3,7%, а у 2016-му – на 0,2%. Російський рубль теж знецінився відносно долара, але лише трохи більше як удвічі. Як бачимо, падіння економіки країни-окупанта було зовсім не таким глибоким, як у її жертви. Агресору допомогли вистояти й значні золотовалютні запаси, накопичені в ситі роки. Далі почалася фаза слабкого росту в межах 1,3–2,3%. А пандемія коронавірусу у 2020 році завдала більшого удару по українській економіці, ніж по російській: 4%-ве падіння у нас на тлі 3,1% у РФ.
У 2020 році, за даними Світового банку, ВВП Росії становив 1 трлн 483 млрд доларів. Тоді як України – 155,5 млрд. А за оцінкою Міжнародного валютного фонду, у 2021-му ВВП Росії був 1 трлн 647 млрд доларів США. ВВП України за минулий рік аналітики фонду оцінили у 181 млрд доларів. Тож економіка країни-агресора у 2021-му у 9 разів перевищувала економіку держави-жертви агресії. Формально розрив між державами зменшився. На перший погляд, здається, що це – прямий чи опосередкований наслідок дій санкцій. Та такий висновок спирається суто на статистичні дані ВВП в доларах США. І не враховує інших складових.
Гроші на агресію і на оборону
Російська агресія була б неможлива, якби Москва мала великі проблеми з наповненням бюджету. Сучасна армія і розробка новітнього озброєння вимагає величезних фінансових вкладень. А бажання погратися у світового гангстера, не підкріплене грошима, так і залишається рожевою мрією диктатора. Та, як показують події останніх років, у Путіна поки що є достатньо коштів на свої геополітичні агресивні забаганки та військові авантюри.
У 2013 році бюджет Російської Федерації становив 13 трлн рублів. У 2014-му він зріс до 14,5 трлн. У наступні два роки доходи бюджету країни-агресора впали. Але потім знову почали зростати. Особливо вдалим для Росії був минулий рік. Доходи бюджету-2021 досягли рекордних 25,3 трлн рублів, що більше від запланованих показників на 35%. Замість дефіциту у 2,75 трлн Кремль отримав профіцит у сумі понад 500 млрд рублів.
На хвилі фінансового ентузіазму в Путіна запланували в поточному році теж отримати щонайменше 25 трлн рублів доходів. Та якщо порахувати розміри російського бюджету в доларах, то картина виявиться дещо інакша. У 2013 році Росія могла похвалитися бюджетом з доходами майже 420 млрд доларів. У 2022 році бюджет РФ становитиме близько 347 млрд доларів за умови, якщо курс рубля буде відносно стабільним.
Доходи бюджету України у 2013 році були затверджені в сумі 361,5 млрд гривень. У рік початку російської агресії цифри головного фінансового документа країни майже не змінилися. А ось в наступні роки його обсяги постійно зростали. У 2021-му доходи бюджету України становили вже 1 трлн 84 млрд гривень. На поточний рік Верховна Рада проголосувала за бюджет розміром 1 трлн 323 млрд гривень.
На перший погляд, темпи приросту доходів у нас були швидшими, ніж у Росії. Але за абсолютними цифрами не варто забувати про такий чинник як стрімке знецінення гривні. Якщо обчислити розмір українського бюджету в іноземній валюті, то він з початку агресії зріс лише на 1 млрд доларів. У 2013 році доходи бюджету становили 45,2 млрд доларів при курсі у 8 грн/долар, а у 2022-му виростуть до 46,2 млрд (за умови, якщо середній курс гривні буде на позначці 28,65). Показники більш ніж скромні.
Успішні санкції мали б привести до значного зменшення можливостей держави-агресора фінансувати збройні сили. Та цього не сталося. Москва ніколи не економила на військово-промисловому комплексі, який є інструментом в реалізації її агресивних намірів. А введених санкцій виявилося замало, щоб істотно зменшити можливості Кремля. Фінансування потреб російської армії у 2013-му становило 1,36 трлн рублів (близько 43,9 млрд доларів). Торік Кремль виділив на воєнні видатки понад 3,1 трлн рублів. А у 2022-му на збройні сили РФ витратить вже понад 3,5 трлн рублів (48,5 млрд доларів). Такі цифри дозволяли і дозволяють Москві вести гібридні війни в різних куточках планети та розробляти нові види озброєння. Втім, вважають експерти, Путін приховує справжні обсяги військових витрат, і вони значно більші. Аналітики Стокгольмського інституту дослідження проблем миру оцінили військові видатки Росії на 2022 рік у розмірі 61,7 млрд доларів.
А що Україна? У 2013 році Міністерство оборони отримало 15,3 млрд гривень (менш ніж 2 млрд доларів). Після нападу Росії на Україну фінансування української армії різко зросло. У 2019-му обсяг виділених коштів перевищив 100 млрд гривень. У поточному році на Міністерство оборони передбачено 133,5 млрд гривень. Якщо перевести цю цифру в долари згідно з прогнозованим урядом курсом, то виходить сума близько 4,65 млрд. Імовірно, що обсяг фінансування може зрости ще більше. І все ж, до російських показників нам дуже далеко.
Чому санкції не спрацювали належно
Зараз можна стверджувати таке: введені раніше санкції тільки частково сповільнили ріст російської економіки. Але точно не мали руйнівного впливу. Вислів Барака Обами про те, що «російська економіка розірвана на клапті» через санкції не відповідав дійсності. Росія не заплатила такої ціни за агресію, яка змусила б її назавжди відмовитися від своїх геополітичних загарбницьких планів.
Насправді російська економіка і російський бюджет не зазнали краху. А накопичені золотовалютні резерви дали змогу Кремлю спокійно і без значних соціальних катаклізмів пережити періоди турбулентності. Мало того, від введених у 2014-му і дещо розширених пізніше санкцій російська економіка взагалі могла б не скотитися в рецесію, якби не стрімке падіння цін на енергоносії. Не західні санкцій лайт-версії, а зниження цін на нафту і газ стало основною причиною падіння російської економіки у 2015–2016 роках. Не пекельний вплив санкцій, а цінові коливання на ринку енергоносіїв змушували бюджет держави-агресора зменшуватися або ж різко зростати.
У 2013 році нафтогазові доходи становили 50% усіх доходів бюджету РФ: 6,5 трлн із 13 трлн рублів. У другій половині 2014 року почалося світове падіння цін на енергоносії. Це безпосередньо вплинуло на російську економіку і казну. У 2015–2016 роках, коли статистика фіксувала рецесію, бюджет Росії зменшувався паралельно зі скороченням надходжень від експорту нафти і газу. Тоді вартість нафти впала удвічі. Після того як ціни на чорне золото і блакитне паливо почали відновлюватись, у казну агресора знову потекла валюта.
2021 рік видався дуже успішним для Кремля в плані наповнення казни не тому, що в Росії сталося економічне диво. Причина банальна: торік відбувся різкий стрибок вартості нафти і газу на світових ринках. Середня ціна нафти російської марки Urals досягла 69 доларів, тоді як у 2020-му – лише 41 долар. Вартість блакитного палива взагалі побила всі рекорди. Нафтогазові долари щедрою рікою потекли до Москви. Такого подарунку долі там не чекали навіть оптимісти. З понад 25 трлн рублів доходів російського бюджету 9 трлн – це доходи від продажу енергоносіїв. Ця сума рівнозначна трьом річним військовим бюджетам Кремля. Російська економіка і справді нагадує бензоколонку. Проблема в тому, що ніхто не наважується її перекрити.
Про те, що введені санкції виявилися заслабкими для агресора, свідчить зростання його валютних резервів. Золотовалютні резерви Росії виросли на 70% з кінця 2015 року і зараз становлять 630 млрд доларів. А запаси «Фонду національного добробуту» сягають 190 млрд. Крім того, Європа купує 40% природного газу та чверть нафти в Росії, наповнюючи її бюджет. І вже зараз з ЄС лунають заяви про неготовність запроваджувати обмеження на експорт російської нафти і газу навіть у разі масштабного вторгнення в Україну.
На Заході ведуться дискусії стосовно того, які санкції здатні зупинити Росію і завдати їй непоправних втрат. Серед пропозицій – обмеження експорту технологій та програмного забезпечення включно зі смартфонами і комп’ютерною технікою, блокування доступу до долара, вилучення Москви з фінансової системи SWIFT, персональні санкції проти Путіна та його найближчого оточення, відмова від запуску «Північного потоку-2». Кожен із цих заходів здатний додатково ослабити російську економіку. Але не знищити її. Найбільш болючий й ефективний арсенал впливу на агресора – ембарго на купівлю російської нафти і газу з одночасним виведенням РФ з міжнародної фінансової системи. Тоді російська економіка дійсно буде розірвана на клапті.