У четвер Львівська міськрада планує розглянути і затвердити бюджет розвитку на цей рік. Мова йде орієнтовно про 3,7 мільярда гривень, які будуть витрачені власне на розвиток міста. Проте найбільша у міськраді фракція «Європейської солідарності» вже заявила, що не голосуватиме за цей бюджет. Чим не задоволені депутати і що буде у випадку провалу голосування – поговоримо із заступником мера Львова Андрієм Москаленком. Вітаю вас.
Доброго дня.
Отже, здивували вас заява ЄС? Бо це буквально вчора з’явилося, що «ми не будемо за це голосувати».
Справді, заява була дещо неочікувана, бо з 21 січня ми фактично щодня маємо ті чи інші презентації, обговорення, виїзди, засідання, де презентуємо, пояснюємо по бюджету. Я коли прочитав, то власне скомунікувався теж із головою фракції, яку ще інформацію необхідно надати. І ми будемо надавати всю інформацію – зробимо від себе, скажу чесно, від нашої команди максимум, щоби все-таки бюджет був прийнятий завтра.
У цих презентаціях беруть участь депутати? Чи кому ви презентуєте це?
Безперечно. Минулого тижня ми провели спільно з бюджетною комісією дві консультації з громадськістю (перша була три з половиною години, друга п’ять годин), де і громадськість, і депутати подавали свої правки. Щойно я повернувся з однієї комісії, де ми презентували. Перед тим у нас була дев’ятигодинна презентація, так само бюджету. Ми мали виїзди – наприклад, цього тижня з бюджетною комісією – і на полігон твердих побутових відходів, це є в Грибовичі, і на Пластову, де вже органіка переробляється і де має бути завод. Тобто все конкретно показували, куди яка стрічка має йти.
Звичайно, що спільно з депутатами – бо вони будуть приймати рішення про головний документ міста.
У чому основна суть цих правок чи зауважень? Тому що я особисто заяви «Європейської солідарності» не дуже зрозумів – загально «не так і не то». А що? Незрозуміло.
Ми справді багато працюємо з колегами депутатами. Я, якщо чесно, хочу сказати, що дійсно вони дуже активно включені в цей процес. І ми на всі питання – можливо, десь є якісь зауваження... Наприклад, вчора мої колеги з департаменту економічного розвитку виїжджали на один із закладів освіти, ми подивилися – справді ситуація там потребує інвестицій, і ми додаємо цю стрічку. Тобто ми дуже швидко реагуємо.
З того, що я побачив, які були головні, можливо, пропозиції – це питання, наприклад, щодо непрозорості бюджету. Але це, вочевидь, не була позиція самих депутатів – бо, насправді самі депутати, зокрема від ЄС, дуже активно беруть участь у процесі, в обговоренні. І вони є членами, зокрема, бюджетної комісії.
А з іншого боку, було питання про гарантії міста. Але мушу звернути увагу, що ще в грудні ми власне проголосували ці гарантії – понад 900 мільйонів, які ми маємо сплачувати, які мають бути закладені в бюджеті.
Тобто це оплата боргів міста, ви маєте на увазі?
Це не про борги йдеться. Мова йде про обслуговування великих фінансових проектів, які є по співпраці з ЄБРР, з ЄІБ, по великих дорогах, по закупівлі обладнання, по тих платежах, які маємо здійснювати. А те, що зараз іде…
Тобто це в розвиток, в інфраструктуру?
Так-так. Тобто це важливі інфраструктурні проекти, які місто має гарантувати. А те, що зараз буде йти в оті 3,7 мільярда – то є гарантійні, тобто хтось їх називає боргові зобов’язання, які накопичилися в кінці року. Чому вони накопичилися? Тому що було певне недовиконання бюджету. Чому воно було? Тому що був складний рік, тобто ми недоотримали по загальному фонду близько 400 млн грн, так само по бюджету розвитку – з об’єктивних причин. Відповідно, що роботи проводилися, вони актувалися – і зараз вони мають бути виплачені. Ця сума становить близько 160 мільйонів гривень, і ми це безпосередньо в бюджеті заклали.
Я правильно розумію, що мова йде про вулицю Бандери, яку не оплачували минулого року? Принаймні мер так заявляв.
Ні, мова йде про вулицю Бандери так само, як про ряд інших великих об’єктів. Вони фінансуються з облігацій – там ще є 314 мільйонів гривень.
Цих 160 мільйонів, про які я згадую, – мова йде про власне роботи в освіті, тобто де навчальні заклади. Ми розуміємо, це навчальний заклад, вони не могли зупинити… Ми розуміємо, що недовиконується – і підрядник має зупинитись: «половину залу я зробив, половину не зроблю» або половину туалету зробив. Ні, звичайно, що вони мали довести до завершення об’єкт – і тоді, відповідно, це актувати. Це природня і правильна система менеджменту, ці речі були заактовані – і відповідно, що вони будуть оплачені.
Зрозуміло. А якщо говорити про завтрашнє голосування, якось прогнозуєте позицію ще двох фракцій, які входять у більшість умовну – «Свободи» і «Варти»? Це такі фракції, які дуже орієнтуються на «Європейську солідарність» – і якщо ЄС проти, то, можливо, ці дві фракції теж? І буде провал?
Бюджет міста – це є такий документ, який справді повинен об’єднувати всіх. Я думаю, що сьогодні і завтра до самого моменту сесії будуть відбуватися активні обговорення з головами фракцій, з головами комісій. І я думаю, що ми спільно маємо дійти консенсусного рішення.
Це не має бути рішення, де, наприклад, частина колег депутатів буде за, частина колег буде проти. Так насправді не вийде, бо необхідно, щоби всі об’єдналися довкола цього документа, щоби всі його підтримали і проговорили, які є зауваження.
Яким чином взагалі відбувається оце узгодження? Кожен депутат відстоює свій округ – чи там, де він мешкає, те, що йому ближче? Я думаю, що оцих «хотєлок» там на десять бюджетів розвитку є, що «давайте це збудуємо чи це». Як ви це узгоджуєте, бо це ж ваша робота?
Безперечно. Я вам скажу, що це дуже правильно, коли депутати з конкретного округу відстоюють, наприклад, певний заклад чи медицини, чи освіти. Це дуже правильно – саме для того вони обираються, щоби відстоювати конкретну стрічку. І від першого оприлюднення проекту бюджету 21 січня до сьогоднішнього дня ми, можу сказати, дуже багато різних зауважень врахували.
Наприклад, у першому проекті бюджету була менша сума коштів на освіту. Ми детально вникли в кожен об’єкт, пропрацювали з колегами депутатами, визначилися зі спільними пріоритетами цього бюджету такими – такими, як, по-перше, завершення тих об’єктів, які розпочаті, тобто ми їх завершимо. Що таке завершення по освіті? Це, наприклад, школа в Брюховичах, про яку багато говориться – ми маємо її завершити, вона має запрацювати. Та сама мова йде про школу в Рудному, мова йде про великий спортзал у школі на Богдана Хмельницького і ще ряд інших об’єктів.
Ми скорегували це, тобто перерозподілили певну суму коштів з житлово-комунального господарства на галузь медицини. І галузь медицини зараз становить рекордну суму. Якщо порівнювати за попередні роки, то по освіті це 230 мільйонів, по медицині 235 мільйонів за попередні роки, тобто це і культура – це такі три ключові.
А забрали з житлово-комунального господарства. Це теж не найрозвинутіша галузь у місті, правда? Теж потребує, напевно, грошей.
Я поясню, чому такою логікою ми керуємося. Всі погодяться, що на медицину має йти ключова сума коштів. Ми живемо в час ковіду, заходимо в час вакцинації – ми маємо думати про додаткові ліжко-місця, маємо бути готові до різних сценаріїв. Тому значна сума коштів буде інвестуватися в наші медичні заклади – наприклад, лікарня №8, лікарня швидкої медичної допомоги, інші медичні заклади, закупівля спеціалізованого обладнання з одного боку.
З іншого боку, маючи розпочатих багато освітніх об’єктів, їх потрібно завершити. Те саме, наприклад, є в галузі культури. Якщо в галузі культури є той самий Парк культури, де є розпочаті роботи – потрібно завершити. Бо якщо це затягнеться на ще один рік, це означає, що перегляд об’єкту, нова експертиза, здорожчання об’єкту. Тому ми вибрали декілька проектів – тобто ми не розпочинаємо великих нових об’єктів, ми завершуємо.
Плюс маємо другий пріоритет – це почати будівництво заводу, по ньому теж тривають дискусії. Ми власне перед комісією освіти мали презентацію для однієї з фракцій детально, як працює органіка, яка механіка й економіка цього бюджету, як ми займаємося рекультивацією, що ми робимо, хто зараз це здійснює в Грибовичах на полігоні твердих побутових відходів. Тобто ми це все пояснюємо, тому що це все – ключові проекти. Наприклад, яким шляхом ми будемо рухатися по електронному квитку, тому що це все водночас зав’язане із закупівлею нових тролейбусів, з коштами від ЄБРР, які приходять.
Тобто в процесі ми врахували дуже багато зауважень. І тому чому я кажу, що всі мають бути об’єднані навколо бюджету? Тому що це не той документ, який повинен викликати дискусії. Дискусії всі мають бути на комісіях. Наприклад, щойно ми були на комісії – було подано декілька пропозицій. Ми взяли ці пропозиції, дивимося – окей. Є сума 3,7 мільярда – з чого ми можемо перерозподілити, що не критично? Розуміючи наші пріоритети, що ми хочемо закінчити, які об’єкти. Таким шляхом рухаємося. І тому справді тут кожен депутат повинен відстоювати ці пріоритети. Чому я кажу, що всі мають бути враховані? Тому що має бути пропорційний розвиток міста – не може бути одне менше, друге більше.
Тим більше, я так розумію, що тепер міськрада має дбати і про новоприєднані чи об’єднані села, які приєдналися, так?
Так. І я скажу більше – що зараз тривають роботи по фактично всіх населених пунктах таких ліквідаційних комісій, які перевіряють, чи є, наприклад, якісь борги по кожному населеному пункту, чи є вони заактовані, чи є комісії, чи підписалися вони. Окрім того, ми по кількох блоках об’їхали, подивилися, де в що потрібно інвестувати. І насправді якщо уважно вичитувати такий документ як бюджет, то є стрічки, де чітко прописано – наприклад, у галузі культури народні доми і прописані всі населені пункти, щоби жоден населений пункт не забути. Наприклад, та сама історична спадщина. В нас у нових населених пунктах, які долучилися до Львова, теж є пам’ятки, які потрібно облікувати, потрібно робити документацію – можливо, починати ті чи інші реставраційні роботи. Я вже не говорю… Ви бачите, що з 1 січня почалися процедури і по прибиранню таких базових комунальних, їздять шатли, автобуси.
Але наступна стадія – що дає бюджет розвитку? Бюджет розвитку повинен давати поштовх у місті, тобто ми повинні аналізувати ефективність вкладеної кожної гривні. От дуже багато людей дискутують про те, що ми маємо робити більше каналізування. Я так само підтримую цю позицію. Але ми маємо мати чітке обґрунтування, скільки людей долучиться. Тому що бували випадки, що здійснювалося каналізування (і це правильне питання), але, наприклад, не та кількість долучалася.
А потім люди не підключаються, бо їм це дорого. А чому місто не може субсидіювати якось ще ці речі? Посприяти, щоби мешканці якимись частинами могли виплатити це підключення.
Дивіться, тут ще постає питання ефективності вкладення. Тобто якщо ми інвестуємо суму 10–20 мільйонів гривень – ми маємо розуміти, яка кількість людей там. Умовно кажучи, інвестиція на одну людину в цьому напрямі – обов’язковому, важливому напрямі – є еквівалентною. Тому що якщо є щось важливе, що так само рівноцінно треба зробити – аварійне або забезпечити для дітей належний рівень освіти в приміщенні. Тобто ми повинні визначатися з цією пріоритезацією.
Тобто ми маємо стратегію на п’ять років. Ми маємо зробити всі ключові завдання, які обіцяли і фракції, і партії, міський голова в програмі 24/7. Ми це узгоджуємо – але мусимо мати пріоритет кожного року.
24/7 – ви маєте на увазі це програма мера діюча?
Так.
Але всі партії, які є в міській раді, теж мають свої програми.
Насправді більшість програм, якщо подивитися, є в більшій мірі синергізовані. Тобто в більшості є освіта, в більшості є культура, є спорт, є інфраструктура, є вирішення питання з твердими побутовими відходами.
Зрозуміло – буде якась така об’єднана програма.
Безперечно. Саме тому я кажу, що бюджет має всіх об’єднувати.
Хотів уточнити. Ви згадали, що з 21 січня ви почали презентувати цей бюджет розвитку, і тоді йшлося про суму 3,6 мільярда гривень. Зараз вже ця сума бюджету розвитку зросла до 3,7. За рахунок чого?
Та, власне 3,7 мільярда і ще 7 мільйонів за рахунок того, що ми очікуємо додаткове збільшення від продажу землі на 90 мільйонів гривень. Це так само планується винесенням однієї з ухвал завтра на сесію – тобто попереднє є погодження колег депутатів про збільшення цієї суми коштів.
Чому так є? Ми проаналізували, з одного боку, видаткову частину – тобто є обов’язкові видатки, які ми маємо здійснити на критичні об’єкти інфраструктури. З іншого боку, ми проаналізували можливість надходження з колегами – вони запропонували ряд об’єктів, які можуть бути продані земельних ділянок. Тому на основі цього ми співставили і збільшили.
Але це, я так розумію, якісь додаткові ділянки з’явилися? Ви зробили, зверстали цей бюджет – було 3,6. З’явилися якісь додаткові земельні ділянки, які ви хочете продати?
Безперечно, додаткова кількість земельних ділянок, яка подана управлінням земельних ресурсів – ми розуміємо, що частина з тих ділянок буде продана, частина з тих земельних ділянок, можливо, не буде продана, в них будуть внесені зміни. Але, розумієте, це вже живий процес, коли буде запущений механізм. Тому що, наприклад, ми плануємо залучення – ви вже знаєте, що працюємо по індустріальних парках. Тобто інвестиція в ці індустріальні парки дає змогу місту отримувати так, як минулого року, сотні мільйонів гривень від продажу. Але це синергійний процес: ми інвестуємо в інфраструктуру і це купується.
Ну так, земля дорожчає. Скажіть, будь ласка, що буде, якщо не проголосують депутати? Бо, судячи з настрою, я так розумію, не проголосують. Уже два місяці цього року пройшло – ви тільки зараз розглядаєте цей бюджет розвитку.
Справді, потрібно бюджет приймати якомога швидше. Я думаю, якщо будуть дискусії, депутати потребуватимуть додаткового вивчення й опрацювання бюджету – ми, звичайно, будемо надавати стільки інформації в той спосіб, в який буде можливо, аби бюджет був прийнятий. То зрозуміло, що це може бути перенесено на наступну сесію. Я би не хотів розглядати цього варіанту. Але якщо говорити про теоретичні варіанти – це може бути перенесення на наступну сесію або оголошення позачергової сесії з саме цього приводу. Це будуть приймати рішення міський голова і голови фракцій спільно. Тому що ще раз кажу: тут не може бути однієї позиції, другої чи третьої – має бути у всіх спільна позиція.
Я це розумію, але на функціонуванні міста це як відіб’ється? Будуть зупинені ремонти чи будуть продовжуватися? От яким чином? Те, коли депутати з мером зберуться – це їхня справа. От якщо не ухвалений цей документ – як?
Перша річ, яка важлива – це ті роботи, які були заактовані, які були виконані по завершенню минулого року (це близько 160 мільйонів, які необхідно оплатити бізнесу), тобто це доходи тих компаній, які виконали роботи. Відповідно, вони на ці кошти чекають.
То вони отримають ці гроші? Якщо завтра не проголосують.
Зрозуміло, що якщо бюджет не буде затверджений, вони не зможуть їх отримати.
Ага, тобто відтерміновуються виплати.
Зрозуміло, що з неприйняттям бюджету це відтерміновується. Тобто другий момент – це є запуск процесів по роботах. Наприклад, якщо об’єкт є перехідний, якась школа, там виконувалися роботи всередині – у кабінетах, класах, була визначена певна сума коштів, вона вичерпана і потрібна додаткова сума коштів. То зрозуміло, що підрядник може виконувати зараз роботи. Але якщо він розуміє, що цих коштів у бюджеті станом на сьогодні немає, то він може призупиняти ці роботи.
І ви не можете йому нічим дорікнути, бо ви не платите.
Але, знову ж таки, ми завжди працюємо так з підрядниками, щоб вони все-таки не зупиняли цих робіт, тому що функціонування міста – це важливо. Але в освіті це є десятки і десятки об’єктів. Якщо прийнятий бюджет, то компанія, яка вже перемогла на тендері, розуміє, що вже є кошти – і вона робить. Якщо, наприклад, це якась нова стрічка, то потрібно або розробляти проект, іти на експертизу, оголошувати тендер або, наприклад, оголошувати тендер і чекати певний період. Тут важливо, щоби ми не зайшли в листопад-грудень у роботи. Завжди кажуть: «Чому так виконується?». Бо вже зараз є кінець лютого, ми фактично вже заходимо в березень наступного тижня – це два, два з половиною місяців продуктивних. За січень-лютий можна було оновлювати проекти, нова експертиза, тендери – і вже в добрий місяць березень, дай бог з погодою, виконувати ці роботи. Тому мова може йти про затримку тих чи інших процесів. Але ми сподіваємося, що все-таки цього не станеться.
Хотів ще запитати… При презентації принаймні цього первісного проекту йшлося про те, що розвиток інфраструктури фактично вдвічі менше, на ремонти доріг цього року вдвічі менше – майже 670 мільйонів гривень. Чому, менше будуть ремонтувати? Після цих снігопадів, судячи з того, що відбувається на дорогах, доведеться суттєво витратитися на ремонт.
Потрібно поділити це на кілька блоків. Тобто, з одного боку, ми плануємо цього року або доробити до певної стадії, або повністю завершити великі ключові магістралі, вулиці, по яких ведуться ремонти. Це вулиця Бандери, це є Хмельницького, це є Пекарська, це є Білогорща, це в нас є Личаківська (там, де мають хідники зробити) і це Шевченка. Це великі, масштабні проекти.
І цих грошей вистачить, так?
Так. Ми робимо це шляхом коштів облігацій – 314 мільйонів там зараз є, ми ці кошти використовуємо саме для цього. Друге питання – якщо говорити про продовження: в нас є, наприклад, Шевченківський район, Миколайчука вулиця і Орлика, де ми маємо або завершити, або зробити другу чергу. Ми розуміємо, чому – тому що там є дитяча лікарня на Орлика, там є Лікарня швидкої медичної допомоги. Тобто ми маємо інвестувати в цей величезний Шевченківський район.
Є третя частина. Якщо говорити про певні поточні речі, які буде необхідно здійснювати, то частина на це закладається у загальному фонді – той, який вже затверджений. Є районні адміністрації, і сьогодні міський голова проводив апаратну нараду – тобто дав чітке доручення, зараз відбувається аналіз по кожному об’єкту, по кожній вулиці, де…
Тобто районні адміністрації будуть дороги ремонтувати? Бо в них там щось 18 мільйонів.
Ми тут, до речі, в цьому проекті, який змінили від первинного, ми додали ще три мільйони на кожен мікрорайон – тобто ще збільшили, там буде понад 30 мільйонів гривень. А частина коштів поточних речей буде з загального фонду, звичайно.
Зрозуміло, дякую. На жаль, наш час вичерпався. Нагадаю, що сьогодні в нашій студії був Андрій Москаленко – заступник мера Львова. Мене звати Олег Онисько. Дякую, що читаєте і дивитеся ZAXID.NET.
P.S. Уже після запису програми стало відомо, що ухвалення бюджету розвитку Львова перенесене на два тижні.