– Якщо буде профінансовано бюджетні установи в зарплаті, то обласний бюджет виконаємо, а кризовий рік пройде м’яко. Тому настільки актуальним є питання кредиту МВФ.
Про антикризові заходи обласної влади в ексклюзивному інтерв’ю ZAXID.NET розповідає голова Львівської ОДА Микола Кміть.
- Чи дають ефект антикризові заходи, запроваджені ЛОДА? У чому це виявляється?
- Антикризові заходи Львівська облдержадміністрація розробила першою в Україні - ще у жовтні минулого року. Це 36 заходів, основними напрямами яких є: погашення заборгованості з виплати зарплати, сприяння стабілізації банківської системи, ефективне використання бюджетних коштів, залучення інвестицій та підтримка підприємництва. Розробка цих заходів сприяла об'єднанню в адміністрації довкола проблеми і витворенню розуміння, що треба діяти. Коли ми їх видали назовні, це дало розуміння і платформу для підприємців та людей, що їх не покинули. Сьогодні ми активно працюємо у всіх зазначених напрямах. Зокрема я особисто проводжу зустрічі із керівниками підприємств, які є найбільшими боржниками з виплати зарплати, і, як наслідок, уже є перші результати погашення цих боргів. Відтак станом на 23 березня на Львівщині вже виплачено понад 12 млн грн заборгованої зарплати.
Також я зініціював та провів 18 лютого у Києві зустріч із народними депутатами України, які є представниками Львівщини. Мета зустрічі - поновити зв'язок Львівської території, місцевої влади та представників депутатського корпусу Верховної Ради від Львівщини, які готові лобіювати вирішення проблемних питань регіону на національному рівні. Результатом зустрічі став пошук шляхів спільного подолання проблем законодавчого поля, недосконалої нормативної бази, які є глобальними і за своєю суттю, і за способом вирішення. Загалом це проблеми, які стосуються бюджетної сфери Львівщини, галузеві проблеми соціально-економічної ситуації в області, Євро-2012, інвестиційний клімат, а також проблеми, пов'язані із подоланням наслідків повені тощо. Як результат, було домовлено, що з приводу зазначених питань парламентарі підготують депутатські звернення на адресу профільних комітетів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади.
- Які кроки ЛОДА вживає для подолання кризових явищ у банківській сфері?
- Криза, яка відбулася, - це криза недовіри. Вона почалася з банківського сектору. Закінчиться тоді, коли банки відновлять кредитування. Управління НБУ у Львівській області та Асоціацією банків Львівщини веде постійний моніторинг ситуації. Ми ж максимально здійснюємо сприяння вчасному погашенню заборгованості за кредитами підприємств перед банківською системою області: йдеться про систему гарантій, завдяки якій вдалося, наприклад, на 50% реструктурувати кредити сільськогосподарських підприємств області.
Я чи не щодня зустрічаюся із регіональним, центральним керівництвом банків. «Укрексімбанк», «Укрсоцбанк», «ВаБанк», «Надра», «Фінанси і кредит», «БМ Банк» - практично весь список. Це постійні зустрічі із запитаннями: «Коли відновите кредитування?», «Коли завершите пролонгування тих кредитів, які взяли підприємці Львівщини?». У банках, які себе нормально почувають, наприклад «Аваль», ми вже завершили пролонгації кредитів сільськогосподарських підприємств. Ми також готові йти на допомогу банкам, якщо вони погоджуються, наприклад, взяти на кредитування сільськогосподарські підприємства, які насправді прибуткові, і це вигідно.
Окремо хотів би відзначити «Кредобанк», який інвестував у статутний фонд 1 млрд грн. Це унікальна подія у масштабах України, жоден інший банк у статутний фонд не інвестував. Це зроблено для того, щоб продемонструвати клієнтам банку його надійність. Роль ЛОДА у цьому процесі була значною. Ми приймали на Львівщині Президента Польщі, а потрібно розуміти, що власники «Кредобанку» - Республіка Польща, отримали подяку за прийом, допомогли реалізувати таку важливу справу.
- Який найбільший виклик сьогодні ви бачите?
- Найбільший ризик, що не фінансуватиметься заробітна плата у бюджетній сфері. Дохідна частина обласного бюджету на 80% залежить від податків зі зарплатні, а в структурі зарплати величезну частину становлять податки від бюджетних установ. Тобто, якщо держава не профінансує зарплати бюджетних установ, автоматично того ж місяця обласний бюджет недоотримає коштів. Якщо обласний бюджет недоотримає коштів, йде ланцюгова реакція. Перестають фінансуватися обласні програми, і так далі.
Якщо ж протягом року буде профінансовано бюджетні установи в зарплаті, ми можемо стверджувати, що обласний бюджет виконаємо, а кризовий рік пройде м'яко.
Тому власне є настільки актуальним питання, чи візьме Україна кредит у МВФ. Він потрібен для того, щоб ліквідувати дефіцит державного бюджету, який існує. Тому, чекаючи на новини про фінансування, можна зрозуміти, як це впливає на львів'янина.
- Як виконується обласний і державний бюджет?
- За два перші місяці поточного року плани збору податків, зборів і неподаткових платежів до державного бюджету перевиконано. Загалом податкові органи за цей час перевиконали план на 53,1 млн грн, або 13,2%.
План надходження платежів до бюджету області за два місяці 2009 року виконано на 95,5%, недоодержано лише 16,5 млн грн.
Найбільше відставання допущено у містах Дрогобичі, Бориславі, Бродівському, Буському, Городоцькому, Пустомитівському, Яворівському районах. Також нижчі за середньообласний показник приросту надходження до бюджетів мають Львів, Моршин, Н. Розділ, Самбір, Трускавець, Бродівський, Буський, Жидачівський, Мостиський, Яворівський райони.
Водночас варто наголосити, що на Львівщині повністю забезпечено у встановлені терміни та в повному обсязі виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ, що фінансуються з місцевих бюджетів області, оплату спожитих енергоносіїв та проведено фінансування інших першочергових видатків.
Стосовно ж березня, то, зі слів керівника обласної ДПА, обласний бюджет буде перевиконаний, а до державного бюджету може бути недовикинання, наразі не дуже суттєве. Це перші сигнали, хоча по Україні й у минулі місяці було вже недовиконання. Маємо падіння промислового виробництва на 26%, але потрібно розуміти, що це великі промислові підприємства, а фундамент львівської економіки формує малий і середній бізнес. Тому виконання бюджетів говорить про те, що МСБ у тонусі і працює.
- Які кроки підтримки підприємств, підприємництва реалізує ЛОДА?
- Найбільше, що ми зобов'язані зробити в кризу, це повернутися обличчям до малого і середнього бізнесу, адже саме він формує і дохідну частину нашого бюджету, і робочі місяця в області. 87% бізнесу у нас - МСБ, він платить приблизно податків 75%, і 70% людей працює на малих і середніх підприємствах області.
Приблизно 5 років тому для полегшення роботи підприємців їх звільнили від щомісячного звітування перед управлінням статистики. Тому про те, що робиться у МСБ, ми дізнаємося раз на рік. Статистику ведуть лише за відомостями великих підприємств.
Відтак реагування на потреби бізнесу ми організували на пряму. Всі мої заступники мають по чотири підзвітні райони. Раз, а то й кілька на тиждень кожен заступник виїжджає в один із закріплених за ним районів, і друга частина дня у нього відведена для спілкування з представниками малого і середнього бізнесу. Це як норма, це контролюється на звітних зустрічах зі мною. Коли я виїжджаю, також друга частина дня - для зустрічей з підприємцями і підприємствами регіону з метою визначення основних проблем бізнесу та їх подальшого усунення. Цими зустрічами ми намагаємося досягти, щоб місцева влада, районні адміністрації та мери міст, зрозуміли, що з малого бізнесу не потрібно брати додаткових податків, не треба на нього «наїжджати», а потрібно йому допомагати. Допомога банальна - не заважати працювати, і хоча б раз в місяць запитати: «Як справи? Що потрібно». Повірте, все інше бізнес зробить сам.
Ми також докладаємо зусиль на центральному рівні щодо спрощення дозвільної системи. Так, ми виокремили близько 30% процедур, щодо яких скеровано пропозиції у Верховну Раду про їх спрощення або скасування. Як наслідок - вже скасовано деякі регуляторні акти.
- Які завдання Ви поставили керівникам райадміністрацій у кризовий період?
- Нещодавно я провів нараду з головами райдержадміністрації області і дав доручення головам РДА напрацювати на 2009 рік плани щодо залучення інвестицій. Ідеться про створення умовного балансу ресурсів районів, а саме - яку галузь економіки найвигідніше розвивати у конкретному районі, та, відповідно, що пропонувати потенційним інвесторам.
Деяким районам доведеться цю роботу починати спочатку. Але є райони, де інвестиційні пропозиції напрацьовані, наприклад у Буському, Бродівському, Кам'янка-Буському.
Крім того, керівникам районів доручено розробити на три роки план переходу на альтернативні види палива, а також методи та програми скорочення споживання газу - близько 20% на рік.
- Яка ситуація із безробіттям в області? У яких районах ситуація справді складна?
- На одне робоче місце у Львівській області претендує 26 осіб. Тенденція в останній місяць призупинилася. Порівняно з іншими регіонами України, ми виглядаємо добре, але розуміємо, що цих людей можна працевлаштувати через розширення можливостей малого і середнього бізнесу. Саме тому ми дали масу пропозицій у Верховну Раду України. Наприклад, збільшити ліміти обороту для МСБ з 50 тис. грн до 1 млн. Це значною мірою привабило б людей до самозайнятості.
Щодо районів - найбільше працівників вивільнено у ТзОВ «Золочівагро» - 115, військовій частині у Львові А-3870, де вже звільнено через ліквідацію частини 112 людей, і планується звільнити ще 125.
Загалом ситуація складніша там, де робоча сила прив'язана до великих підприємств. Наприклад, люди зі Стебника працюють у Дрогобичі та Трускавці. У Дрогобичі проблема з крановим заводом, нафтопереробним заводом, відповідно страждають Дрогобич і Стебник.
- Підприємства яких галузей зараз вимушено зупинили діяльність і відправили своїх працівників у вимушені відпустки?
- На жаль, у так звані вимушені відпуски на Львівщині пішло близько 30 тис. працівників. Це так зване приховане безробіття - коли людей не звільняють, скорочують робочий день, тиждень.
Зокрема тимчасово призупинили свою діяльність або перейшли на 3-4 денний робочий тиждень такі підприємства: ДП «Полярон» (340 працівників), ВАТ «Дрогобицький автокрановий завод» (1814 працівників), ВАТ «Завод гідромеханічних передач» (80 працівників), ВАТ «Автонавантажувач» (60 працівників), ДП «Львівський локомотиворемонтний завод», ДП «Авіаремонтний завод», ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод (325 працівників), ВАТ «Концерн Електрон», ВАТ «Дрогобицький долотний завод» (1200 працівників), ВАТ «Миколаївцемент» (730 працівників), ТзОВ «ЛАЗ» (340 працівників), ТзОВ «Леоні» (4100 працівників) та ВАТ НПК «Галичина» (1450 працівників).
- На скількох підприємствах існує заборгованість зі зарплати?
- На 1 грудня 2008 року заборгованість із виплати зарплати на підприємствах Львівщини становила 116 млн грн. Станом на 14 березня 2009 року цей показник зменшився до 71 млн грн. В Україні це один із найкращих показників.
Серед найбільших боржників на початок березня цього року були ЛАЗ (борг із виплати зарплати становив 4,9 млн грн), НДРІ (борг 3 млн 434 тис. грн), ДП «Львівські авіалінії» (борг 1 млн 25 тис. грн), Західноукраїнська геофізична розвідувальна експедиція державного географічного підприємства «Укргеофізика» (борг - 2 млн грн), ДП «Угерський спиртовий завод» (борг 1 млн 361 тис. грн), ВАТ «Іскра» (борг 2 млн 140 тис. грн).
Водночас повністю погасили виплату заборгованості ДП «Львіввугілля», ЗАТ «Галичина», ВАТ «Іскра». Однак є на Львівщині і підприємства-банкрути, де заборгованість із виплати зарплати становить 7,8 млн грн.
Зараз ми ведемо активну роботу із підприємствами-боржниками з виплати зарплати. Ми започаткували публічні наради з керівниками таких підприємств. Це не PR перед журналістами, а вироблення конкретних дій, і мас-медіа тут потрібні, щоб зафіксувати контроль. Керівник підприємства має знати, що це просто так не минеться. Він зобов'язаний виконувати свої зобов'язання. Для прикладу, коли ми робили публічну нараду щодо заборгованості за газ, вона дала серйозний ефект.
Також хочу зазначити, що ми запровадили аналогічну практику на рівні районів. 4 березня на нараді з головами РДА я зобов'язав керівників районів особисто спілкуватись із керівниками підприємств, що є найбільшими боржниками з виплати зарплати на місцевому рівні та підписати з ними протоколи з визначеними чіткими термінами погашення боргу.
- Які інвестиційні пропозиції Ви представляли у Лондоні на Українському Інвестиційному Саміті у рамках 5-ї щорічної конференції Інституту Адама Сміта?
- На цьому самміті я мав доповідь, присвячену інвестиційному потенціалу Львівщини, під час якої наголосив на регіональних особливостях нашої області - її ролі як містка між ЄС та Україною, переважанні в економіці малого та середнього бізнесу, високій конкурентоспроможності регіону завдяки кваліфікації та вартості робочої сили, розвиненості інформаційних технологій та інновацій тощо.
З місцевих інвестиційних пропозицій ми відібрали лише найбільші, адже час виступу обмежений. Я презентував проект із Трускавця. Там будують п'ятизірковий готель, але не вистачає коштів. Тому підприємці готові віддати частину бізнесу, щоб завершити проект. Це викликало зацікавлення.
Дуже багато цікавилися власне мережевими готелями. До мене зверталися представники кількох мереж, і висловлювали готовність будувати тризіркові мережеві готелі на Львівщині.
Також був великий інтерес до побудови терміналу за власний кошт, що дуже тішить. Зараз ми маємо намір провести конкурс, бюджетних коштів на це немає. Ми хвилювалися, чи будуть інвестори. Саміт показав, що цей бізнес усіх цікавить. З трьох інвесторів, що виявили зацікавлення, один уже прислав пропозицію електронною поштою.
- Які інвестиційні проекти внаслідок кризи довелося згорнути, призупинити?
- Наразі таких принципових проектів на Львівщині немає.
Можна говорити не про призупинення вже діючих проектів, а про відтермінування старту задекларованих. Йдеться, наприклад, про забудову містечка у Лисиничах. Однак, переконаний, що це лише тимчасове явище.
- Як криза вплинула на підприємства з іноземним капіталом? Чи не загрожує Львівщині відтік інвестицій?
- Попри несприятливу кон'юнктуру ринку, ми очікуємо притоку інвестицій в економіку Львівщини. Наша область входить у десятку найбільш привабливих областей України і має перше місце серед західних регіонів за обсягами залучених інвестицій. А це - 319,1 млн. доларів США.
У 2009 році Львівщина очікує як мінімум, 350 млн. доларів. Зокрема найбільші інвестиції - це перша в Україні приватна шахта з іноземним капіталом «Любельська» (загальний обсяг інвестицій - 800 млн євро, з яких 200 млн грн очікуємо у 2009 р., плюс - створення 3 тис. робочих місць) та «Ляфарж» (загальний обсяг інвестицій - 260 млн євро, з них у 2009 р. - 50 млн євро).
Нещодавно я мав зустріч із представниками датського бізнесу. Вони торік інвестували 69 млн у Львівщину із 150 млн, що інвестували Україну. І в них зараз є 20 нових проектних пропозицій для України. Ми хочемо, щоб якомога більше цих проектів було започатковано саме на Львівщині. Датський бізнес тут почувається комфортно.
- Проте представники підприємств з іноземним капіталом скаржаться на затримки з відшкодуванням ПДВ?
- Питання повернення ПДВ є стратегічним для бізнесу Львівщини. У цьому напрямку триває постійна робота. Спільно з головою ДПА у Львівській області ми виробляємо пропозиції, апелюємо до ДПА України щодо цього. Розуміємо, що це проблеми державного характеру - у державі порушено баланс. Поки гроші МВФ не прийдуть, навряд чи буде повністю повернено ПДВ підприємствам, але ми стараємося перетягувати цю увагу на Львівщину.
- Які заходи з підготовки до Євро-2012 будуть реалізовувати цьогоріч?
- Насамперед нагадаю, що загальний бюджет обласної програми підготовки до Євро-2012 становить 12,8 млрд грн: держбюджет - 2,5 млрд грн, місцеві бюджети - 2,1 млрд грн, кошти інвесторів - 8,2 млрд грн. Водночас передбачений обсяг фінансування у 2009 році становить 1,85 млрд грн: держбюджет - 479,3 млн грн, місцеві бюджети - 656 млн грн, інвестори - 714,8 млн грн.
У 2009 році реалізовуватимуться всі заплановані заходи з підготовки до Євро-2012: будівництво стадіону, розширення аеропорту, будівництво концесійної дороги тощо. Загалом близько 100 об'єктів. Однак говорити про кінцеве завершення ще не на часі - згідно з графіком, затвердженим УЄФА, здача всіх основних об'єктів має відбутися у 2010-2011 роках.
- Які дороги заплановано і будуть будувати?
- Магістральним проектом залишається будівництво концесійного автобану «Краківець-Львів-Броди». Нещодавно знято юридичну перепону для реалізації концесійного проекту завдяки внесенню змін до Закону України «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг», які сприяють захисту інвестицій та надають гарантії інвестору.
Окрім того, варто зазначити, сьогодні ми маємо значне скорочення асигнувань з Державного бюджету на утримання доріг області у поточному році.
Зокрема з 348 млн грн коштів, виділених на 2009 рік - 186,4 млн грн виділено на поточний ремонт та утримання доріг, з яких 120 млн грн призначено для ремонту доріг місцевого значення і всього близько 69 млн грн - на дороги державного значення.
Щодо поточного ремонту автомобільних доріг, не виключено, що через дефіцит коштів, ремонт доріг проводитимуть не у два етапи, як це зазвичай відбувалося, а в один. Тобто ремонт доріг відбуватиметься після встановлення стійкого плюсового температурного режиму з метою запобігти подальшому руйнуванню відремонтованих ділянок за рахунок температурних перепадів та опадів.
Також ми плануємо створити в облдержадміністрації постійно діючої комісії для вирішення актуальних проблем, пов'язаних із станом автомобільних доріг Львівщини. Таку комісію буде створено найближчим часом.
- Які соціальні об'єкти заплановано збудувати за бюджетні кошти?
- Львівська область розраховує на кошти Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, які мають бути скеровані на добудову 29 об'єктів в області, що наразі готові на 70%.
- Які у Вас зараз стосунки із головою Львівської міської ради? Чи є співпраця?
-У нас справді є співпраця. Ми мусимо працювати єдиною командою і з містом, і з обласною радою, і з правоохоронними, контролюючими органами.
З Андрієм Івановичем у нас ділова, практична робота, тут ніяких особистих речей. У нас нема такого, щоб ми не розмовляли, не брали слухавки. Все по-діловому правильно.