Фраза «Я паркуюсь, як львів’янин», на сьогодні вже цілком заслуговує статусу мема (за аналогією з відомим і значно менш цензурним мемом «Я паркуюсь, як м…»). Відсутність у львів’ян культури паркування постає перед кожним, хто бодай на кілька годин потрапляє в центральну частину міста.
І мова не тільки про те, що водії автомобілів паркуються, де їм завгодно – посеред тротуарів, проїжджих частин, прямо під знаком «зупинка заборонена», на газонах, але й про те, що навіть запаркувавшись у дозволеному місці на платній стоянці, автомобільні «мажори» залюбки уникають оплати. «Водії машини, які мають заплатити 32 грн (для оплати 8 годин паркування в історичному ареалі – ред.), зовсім не платять. Посвідчення мають – держслужбовців, працівників силових структур, інших… Вони всі мають посвідчення, приїжджають, показують їх. Працівники ДАІ їхні машини знають і обходять», - запевняє ZAXID.NET директор ЛКП «Муніципальна дружина» Семен Мисяк.
Попри всі апеляції до свідомості водіїв, останнім часом ситуація з паркуванням не покращилася, стверджує начальник Галицької районної адміністрації Ірина Маруняк. За її словами, якщо динаміка і є, то хіба що негативна, і на сьогодні аж третина центральної частини міста перетворилася на зону незаконного паркування.
Позитивну динаміку можна побачити хіба що у статистиці міського ДАІ: за липень-серпень цього року там зареєстровано тільки 306 адмінпротоколів через недозволене паркування при середньому показнику на рік у 776 протоколів на місяць (6207 протоколів за перші 8 місяців).
Безкультур’я на колесах
Загальну картину паркувального безкультур’я у Львові доповнює один промовистий штрих. Так, в ДАІ намагаються пояснити проблеми з паркуванням у Львові недостатньою кількістю дозволених місць для паркування (на сьогодні в Галицькому районі є 32 майданчики для мешканців загалом на 1059 паркомісць,15 майданчиків – для службового транспорту, і 4 майданчики на 18 місць – для туристичного транспорту). Таку думку почасти підтверджують і Ірина Маруняк, і Семен Мисяк.
Водночас, якщо запитати в директора ЛКП «Муніципальна дружина», чи є усі паркувальні зони в центральній частині міста заповненими, то відповідь буде негативною. «Зранку до 10:00-11:00 вони заповнені на 50%. Десь в обідній період, з 13:00 по 16:00, вони запевнені на 90%, деякі – на 100%. В середньому наповненість залежить від місця, але загалом становить 80-90%», - розповідає Семен Мисяк. Іншими словами, місце для паркування в центрі міста, нехай і платне, але дозволене, в принципі знайти можна – було б бажання.
Отже, видається головна проблема – аж ніяк не в браку місць, а в браку отого бажання. Міська влада має досить амбітні плани щодо розширення паркувальних зон. Так, передбачається будівництво майданчиків на вул. Вороного, вул. Стефаника та вул. Петрушевича, на вул. Вітовського та біля ЛНУ ім. І. Франка планується спорудити підземні паркінги (щоправда, таких планів наразі значно більше, ніж конкретних кроків з їх реалізації). Але чи варто сподіватися, що таке розширення вирішить проблему, коли значна кількість водіїв паркується, як їм заманеться, не тому, що їм бракує місць, а тому, що дозволені зони для них «задалеко», «незручно» і взагалі незрозуміло навіщо, якщо можна поставити автомобіль де завгодно і не чекати, поки звільниться якесь місце, поки в них стигне обід в ресторані.
Спіймай мене, якщо зможеш
Власне, саме у безкарності таких водіїв і полягає основна проблема. Не секрет, що східноєвропейська ментальність загалом краще сприймає мотивацію батога, ніж пряника – особливо, якщо пряник настільки абстрактний, як загальний комфорт і культура життя в місті. Коли ж батога немає, то хамство росте, як на дріжджах.
«Це спонукає інших людей також порушувати правила дорожнього руху. Фактично, це є ознаки, які приводять до того, що зростає злочинність, бо якщо людина не покарана в малому злочині, вона себе почуває вільною і йде на більший злочин. Тому я завжди стою на позиції, що треба карати навіть за найменше порушення», - пояснює ZAXID.NET мер Львова Андрій Садовий.
Українське законодавство, звісно, за зупинку автомобіля в недозволеному місці покарання передбачає, але не таке вже й страшне для власників дорогих автомобілів, які як правило і паркуються на львівських тротуарах та газонах – від 220 до 340 грн штрафу. Крім того, працівник ДАІ має ще скласти протокол і цей штраф стягнути, а це – не така вже й проста справа. Так, інспектор не може скласти адмінпротокол за відсутності самого водія.
«Інспектору потрібно дочекатися, поки прийде водій автомобіля, і скласти на нього адміністративний протокол. Тих автомобілів є маса, а інспекторів виходить на дорогу зовсім небагато, бо їхніми функціями передусім є забезпечення безпеки дорожнього руху – зокрема оформлення дорожньо-транспортних пригод. У нашому місті зареєстровано понад 100 тис. транспортних засобів, інспекторів на всі автомобілі не вистачає», - пояснила в коментарі для ZAXID.NET інспектор групи профілактичної роботи ДАІ Львова Людмила Ліб. Щоправда, яка кількість працівників інспектує вулиці міста, в ДАІ уточнювати відмовляються, називаючи цю інформацію «оперативною».
Зрозуміло, що за таких умов не може ДАІ реагувати і на інформацію про порушення правил зупинки автомобіля, висвітлену у ЗМІ. Одних лише фотографій, нехай і з номерними знаками, недостатньо для того, щоб скласти протокол – «листи щастя» заборонені, і знову ж-таки потрібна фізична присутність водія.
Втім, і тою боротьбою проти незаконного паркування, яке ДАІ Львова може виконувати, міська влада незадоволена. Мер Андрій Садовий наголошує:
«Приїжджає міський голова, висловлює все, що думає начальнику міліції і начальнику ДАІ міста – питання вирішилося. Не передзвонив – так воно і є. Тобто це чомусь в ручному режимі. Чи їм бракує досвіду, чи вони перевантажені іншими частинами роботи – не знаю. Але, на мою думку, вони повинні бути постійно там, де є складні перехрестя і де є постійне порушення правил дорожнього руху. Ми прекрасно бачимо, що в центрі міста стоять знаки «паркуватися і зупинятися заборонено», але ті знаки ігноруються, а представників ДАІ на той час немає…».
Як розгорнути батіг
Версій, яким чином можна вирішити проблему «паркування по-львівськи», є кілька. До прикладу, директор ЛКП «Муніципальна дружина» Семен Мисяк в розмові із автором цих рядків висловив переконання, що допомогла б жорстка заборона в’їзду авто у центральну частину міста.
«На сьогодні стоїть питання, що можна ті всі машини разом з працівниками ДАІ просто не пустити в центральну частину, обмежити проїзд. Або ставити тільки в спеціально відведені для паркування місця, а решту ставити поза центральною частиною. Тоді питання вирішиться. А коли будуть всі заїжджати і куди хочуть ставати, то, звичайно, це питання не вирішать ані працівники ДАІ, ані ми. Просто треба обмежити заїзд в центральну частину», - зазначив він.
Начальник Галицької районної адміністрації Ірина Маруняк, однак, цій ідеї висловлює лише стриману підтримку, адже вдаватися до такого кроку, за її словами, можна буде лише у віддаленій перспективі. «Треба добре це питання обдумати. Необхідно добре пропрацювати механізми об’їзду центральної частини міста, треба обумовити і розробити транспортні розв’язки – тільки після того можна говорити про розширення», - наголошує вона.
«В європейських країнах є великі штрафні санкції, там чітко працює механізм стягнення штрафів. Я думаю, якби в нас штрафні санкції були не 200-300 грн, а значно більшими, то будь-який водій би задумався, чи вартує йому тут ставити автомобіль, чи ні. Питання також в ефективності роботи працівників ДАІ. Я вважаю, якщо машину поставили і немає водія, все-таки треба так само механізми впливу на цього водія і на власника цього автомобіля якимось чином застосовувати. Має бути відповідальність», - пропонує свій варіант вирішення проблеми Ірина Маруняк.
Евакуйовані евакуатори
Однак при розмовах про проблему «паркування по-львівськи» з представниками міської влади найбільше відчувається все-таки небажання розширити пішохідну частину, збудувати нові паркінги чи підвищити штрафи для водіїв, а ностальгія, навіть справжня туга за забороненими близько двох років тому евакуаторами. Власне вони на пару з блокувальними пристроями свого часу змогли-таки вселити страх у львівських водіїв.
«Поки були евакуатори в центральній частині, машини не стояли на пішохідних зонах, на проїжджій частині. На тротуарах стояло значно менше машин. На сьогодні ця ситуація практично повернулася до попереднього стану», - вказує Семен Мисяк. Підтверджує цю думку й Ірина Маруняк: «Раніше був ефект, коли працювали евакуатори, коли можна було застосовувати блокувальні пристрої… Ефект штрафів є, але у відсотковому значенні він є малий. Було би доцільно, аби працювали штрафні санкції, аби працювали евакуатори, і можна було застосовувати блокуючі пристрої. Якби ці три речі були, то ефект був би кращий і було би видно, що люди на них реагують».
Своєю чергою, львівський міський голова Андрій Садовий вже віддавна підтримує ідею повернення евакуаторів – і має в цьому розуміння міської ДАІ, в якому таке рішення проблеми називають «ідеальним варіантом». Нещодавно, на пленарному сесійному засіданні 30 червня, аналогічну позицію висловили і депутати Львівської міської ради.
Водночас у цьому питанні не варто забувати, що розмови про доцільність повернення евакуаторів на вулиці Львова ведуться чи не з того самого дня, коли їх самих «евакуювали», а віз – і нині там. Не лише львівська, а загальноукраїнська реальність є такою, що логіка із діями в ній перетинається не надто часто і в дуже довільних точках. І у цій реальності, очевидно, комусь таки вигідно, щоб водії мали можливість паркуватися, «як львів’яни».