... і дурних про розумних
З того, як багатії і їхні представники, яких ми обрали в парламент, аби вони мали змогу обстоювати «національні» інтереси, відчайдушно це роблять, немає жодного сумніву, що ми делегуємо їх туди знову.
Один з останніх прикладів захисту «національного» інтересу – провалення закону, яким передбачалося оподаткування нерухомості, що перевищує 300 м2. А й справді: кому повернеться рука зазіхати на те, що потрібно ще й дотувати, аби його належно утримувати?
У цей час свіжовипечений блогмен Юрій Єхануров у дописі з промовистою назвою "З чого починати? Реформування соціальної сфери..." мріє про скасування пільг для пенсіонерів на проїзд у громадському транспорті, пропонуючи виплачувати їм замість цього по 20 грн. на місяць. Які кошти заощаджуються, пан Єхануров не уточнює. Безсумнівно, їх спрямують на боротьбу з кризою, яку захланність світових багатіїв-спекулянтів і спровокувала. Аби багаті вийшли з кризи, бідним необхідно тугіше позатягувати паски. Це втямили навіть комуністи, діти орвелівські.
Подібні ідеї на тлі багатіїв-міністрів, які, разом з депутатами, отримують матеріальні допомоги в обсягах, що пересічному пенсіонерові не снилися, викликають неабиякий захват – яка сміливість думки!
Аби бідні, підстрелені на полюванні, не страждали, феодали доконують їх бамперами позашляховиків. До честі бідних слід сказати, що в цей час вони волають «Табачника геть!» Бо що можуть бідні? А таки можуть!
У науку за те, що в Дніпропетровську працівників підприємства новий власник позвільняв за спілкування в робочий час українською мовою (nota bene: до Януковича!), бідні, з’явившись у львівський садочок, влаштовують акцію «Травмуй дитину!», відтак збирають журналістів і перетворюють це на резонансне видовище. Дурні, алє гонорові...
На завершення кілька цитат:
«Таким чином, зажерливість небагатьох паскудників повертає на згубу те, що могло б ваш острів особливо збагатити».
«Як з цією страшною вбогістю і злиднями узгодити безглузду розкіш?»
«Хіба ви самі не вирощуєте злодіїв для того, щоб згодом їх вішати?»
І хто скаже, що ніколи не чув прізвища автора цих висловлювань?