Туристичні місця Кам’янки-Бузької з’явились на сайті TripAdvisor

На одному із найпопулярніших сайтів для планування подорожей представлені архітектурні пам’ятки і туристичні місця громади

11:59, 11 лютого 2023

На сайті TripAdvisor, одному з найпопулярніших сайтів для планування подорожей, з’явились локації Кам’янка-Бузької громади Львівського району. Про це у своєму Telegram-каналі повідомив голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.

Що подивитись у Кам’янці-Бузькій

Площа, де відбулась перша постановка українською мовою вистави «Продав кота у мішку». Площа, де грали актори, досі існує, а кіт зі старовинної інтермедії Якуба Ґаватович став неофіційним символом міста, де часто бував Лесь Курбас та написав роман «Вир» Григорій Тютюнник.

Костелу Успіння Богородиці (1910-1929 рр.). Неоготична будівля, подібна до храму святих Єлизавети та Ольги у Львові. Обидві святині спроектував архітектор Теодор Тальовський. Під час Першої світової війни у костелі постраждали вітражі, які замовляли на краківській фірмі Зеленського, а дзвони забрали на боєприпаси. Бої Другої світової будівлю не зачепили, але згодом радянська влада розмістила тут зерносховище, меблевий магазин і пункт наповнення сифонів водою. Тепер костел належить римо-католицькій парафії.

Церква святого Миколая (1667 р.). Дерев’яна церква, зведена у стилі галицької школи народної архітектури, належить до пам’яток архітектури національного значення. Саме тут знайшли перше слов’янське паперове Євангеліє, датоване 1411 р. Його зберігають у відділі рукописів Національної бібліотеки імені Володимира Вернадського у Києві.

Церква Різдва Богородиці (1878-82 рр.). Храм відомий чудотворною іконою Струмилово-Кам’янецької Матері Божої. За переказами, цей образ з’явився на липі, а коли лісом проїжджав тогочасний староста Юрій Струмило, його коні впали навколішки. Згодом на цьому місці збудували капличку, потім звели дерев’яну церкву, ще пізніше мурований храм, що стоїть досі.

Місцева Ратуша. Купол Ратуші відновили після пожежі у лютому 2022 року. Майстрам вдалося відтворити дизайн даху максимально наближеним до оригінального: він гостроверхий із слуховими вікнами та завершується сиґнатуркою зі шпилем-флюгером.

Дерев’яна церква св. Микити 1666 року у Дерневі. Храм вважають взірцем народної архітектури галицької школи. Сакральна споруда належить до пам’яток архітектури національного значення і підпорядковується греко-католицькій церкві.

У Дерневі також є костел в стилі конструктивізму, збудований у 1930-му році. Храм не встигли освятити – завадила Друга світова війна. Зараз тут теж не правлять служби.

Костел Благовіщення (1734 р.) у селі Тадані. Це один з найдавніших збережених дерев’яних костелів України, оригінальний вівтар якого зараз перебуває в костелі в Бібрці.

У Батятичах є три зразки сакральної архітектури: дерев’яна церква св. Юра (1759р.), що є національною пам’яткою, церква Собору Пресвятої Богородиці (1788р.), яку розписував маляр Теофіль Копистинський, і костел св. Ядвіги (1903р.), що звели польські колоністи.

У селі Спас на березі річки Західний Буг є церква Преображення Господнього (1932 р). Гордість святині – унікальний «плоский» іконостас, виготовлений з ясеня та інкрустований мореним дубом, що, згідно з переказами, брали з дна річки.