Найбільше гірське озеро України Синевир, без сумніву, є візитівкою Закарпаття. Вся територія довкола нього є заповідною, ліси, унікальну рослинність та місцеву фауну охороняє національний природний парк. Про красу і розмаїтість природи парку ZAXID.NET писав раніше. Цього разу зупинимося на туристичній інфраструктурі – пам’ятках, музеях, історичних об’єктах. Що можна оглянути довкола Синевира, розповіли на сторінці нацпарку.
«400 років тому на території сучасного нацпарку були тільки дрімучі незаймані ліси. Першими поселенцями були втікачі від кріпацького гніту. З XV ст. тут виникають села, у кожного з яких є своя історія і цікава легенда, що надає їм унікальності й неповторності», – зазначають у НПП.
Цікавим історичним об’єктом у межах парку є музей лісосплаву, яких у світі є два – в Канаді і Синевирі, стверджують в нацпарку. У XIX столітті на Чорній ріці збудували дерев’яну греблю, звідси рікою сплавляли деревину до Тереблі і Тиси. З дерев’яних колод формували бокори (плоти) і скеровували їх за течією. У візит-центрі працює музей лісосплаву, в якому розповідають про бокорашів та показують експонати, зібрані під час повені на греблі.
А ще у лісах довкола Синевиру збережено багато згадок з часів Другої світової. Там можна натрапити на інженерні споруди оборонної «лінії Арпада». Серед об’єктів – протитанкові піраміди, залізобетонні бункери і дерев’яно-земляні споруди, доти, бліндажі. У бункері-криївці Штаєра, названої за прізвищем найвідомішого місцевого повстанця, є ліжка, меблі, дерев’яний посуд та інші речі побуту підпілля українського визвольного руху.
Музей військової історії працює в одному з найбільших сіл – Колочава, яке має 10 музеїв, 20 пам’ятників та 50 пам’ятних місць.
Серед них – музей Івана Ольбрахта присвячений чеському письменнику, який проживав у Колочаві у 1930-х роках. Його роман «Никола Шугай-розбійник» розповідає про долю останнього опришка Карпат, якого вбили в 1921 році побратими, спокусившись на винагороду чехословацької влади.
Скансен «Старе село» – це перший сільський музей архітектури та побуту Закарпаття, який відтворює все розмаїття культурного життя регіону.
Не менш цікавими і колоритними є інші села регіону – Негровець, Синевир та найвисокогірніше село Синевирська Поляна.
Народну архітектуру цього краю презентують 11 дерев’яних та 7 мурованих храмів, які є пам’ятками архітектури. Найстарішими з них є:
• церква Святого Духа у Колочаві-Горбі (1795);
• церква Покрови Пресвятої Богородиці у Синевирській Поляні (1817);
• церква святого Архангела Михаїлав с. Негровець (1818).
А на останок можна завітати до бурих ведмедів, які себе дуже добре почувають у реабілітаційному центрі «Синевир». Тут живуть ті тварини, яких визволили з неволі і які не можуть дати собі раду в природних умовах. Тим часом в довколишніх лісах бродять й дикі ведмеді. Науковці нацпарку відстежуть їхні сліди, але не заважають існувати в дикій природі. За спостереженнями природоохоронців, в межах парку «Синевир» живе приблизно 9-12 ведмедів, буває і до 25. Вони мігрують, іноді навіть з-за кордону.
Щоб краще познайомитися з регіоном, варто повноцінно зануритися в його атмосферу, культуру, колорит, а рекреація допоможе відновити сили та гарно відпочити.