– Люди думають, що пластикові вікна зберігають тепло, та не зберігають вони тепло. У помешканні немає чим дихати... Це небезпечно для здоров’я, старші люди задихаються, діти хворіють.
Тариф на енергоносії, як і будь-які інші тарифи, є поняттям економічним, і розраховувати на те, що населення зможе зменшити витрати на теплопостачання за рахунок зменшення вартості енергоносіїв, не варто.
В цій ситуації вплинути на оплату за житлово-комунальні послуги в бік їх зменшення можна лише завдяки продуманій програмі енергозбереження. Львівщина була однією з перших областей України, де почали реалізовувати програму з енергозбереження. Про її реалізацію, впровадження альтернативних джерел енергії в інтерв'ю ZAXID.NET розповів заступник начальника головного управління економіки - начальник управління економіки капітального будівництва та енергозбереження Львівської ОДА Роман Кузич.
- Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко неодноразово заявляла, що уряд розробляє план із заміщення традиційних джерел енергії, зокрема природного газу, на відновлювальні. Якщо брати Львівщину, то як цей план мав би реалізовуватися в нашій області? Такі плани мають зараз потребу в розвитку, чи це лише популізм?
- Коли йдеться про енергозбереження, чи будь-яку іншу проблему, треба дивитися в її корінь. Щоб запропонувати вирішення, необхідно зрозуміти суть проблеми, а вона у наступному - будинки в Україні втрачають тепла в шість-десять разів більше, ніж у будинках в Європі. Звідси перше питання - що нам потрібно: на альтернативну енергетику переходити чи припиняти втрати? Необхідно припинити втрати, як у цілому світі, але завжди треба зважити на досвід. Ми маємо негативний досвід Польщі. Поляки нам говорять - хлопці, не йдіть нашим шляхом. Коли Польща вступила в ЄС, їм дали кошти на все - заходи з теплогенерації, вони міняли котли, теплотраси, утеплювали будинки. Все це поляки зробили, і сьогодні в них теплогенерація вища у три рази, її немає кому продавати. А це означає, що труби могли бути менші, не потрібно було стільки котлів, це, в принципі, неефективне використання грошей.
Щодо тепла в наших панельних будинках, то навіть якщо ви там зробите плюс сорок, ви комфорту не відчуєте, це пов'язано з конструкцією будинку. Тільки після заходів термореновації (приведення будинку у відповідність до норм за енергетичними втратами будівлі) ви отримаєте комфорт.
- Які заходи термореновації необхідно проводити?
- Є три заходи, які необхідно здійснити у всіх наших будівлях, - утеплення будинків ззовні і зсередини (чи хоча би ззовні, або з середини), заміна вікон, встановлення систем вентиляції. Ми провели експеримент із термореновації будинків у Черлянах Городоцького району: розрахунки показали, що на обігрів будинку після проведення теплогенерації необхідно у 3,5 рази менше енергії.
Зараз всі починають говорити про перехід на альтернативну енергетику. Це буде ефективним за умови, коли середні втрати тепла по будинку будуть менші за 50 кіловат на квадратний метр у рік.
- Скільки втрати становлять зараз?
- 200-240 кіловат, але в окремих будинках є і 600 кіловат. Так от, коли ми зменшимо межу за 50 кіловат, тоді можна говорити про альтернативну енергетику, тоді ці заходи окупляться. Одна справа, коли кіловат альтернативної енергетики коштує стільки-то і вам потрібно для обігріву всього 50 кіловат, і зовсім інша ціна, коли вам необхідно 600. Альтернативна енергетика ефективна тоді, коли буде зменшено втрати. Вже сьогодні відомо, що економія 1 кіловату енергії у три рази здешевлює її виготовлення.
- На Львівщині вже кілька років діє програма енергозбереження для бюджетної сфери та населення, наскільки вона є ефективною?
- Програма енергозбереження діє з 2006 року. Ми прорахували, що економіка енергозбереження починається тоді, коли ціна на енергоносій переходить за $80 за тисячу кубів газу. Значить, поки газ не коштує $80, ніхто не буде утеплювати помешкання, міняти вікна і так далі. Чому? Це не вигідно, оскільки неефективно вкладати кошти, які вам повернуться за 100 років. При $80 окупність становить 5-7 років. Сьогодні, при існуючих тарифах, більшість заходів із термореновації є окупними протягом двох опалювальних сезонів. Це по грошах, інший аспект - ви живете у хаті і у вас зуб на зуб не потрапляє, і гроші платите, чи ви оплачуєте значно менші рахунки і живете у комфорті.
- Скільки було виділено коштів на отримання кредитів за програмою енергозбереження на Львівщині протягом цих років?
- Ми компенсували близько 5 млн 700 тис. грн за відсотками у 2007-2008 роках. Залучено було кредитів на 45 млн грн. Програмою скористалося понад 5 тис. родин. Ці п'ять тисяч родин вдвічі-тричі зменшили споживання газу.
- Скільки у 2009 році передбачено коштів на програму енергозбереження? Як відбувається процес кредитування?
- У 2009 році передбачено 3,5 млн грн. Отримати кредит можна в чотирьох банках, раніше було 11, і в 13 кредитних спілках.
- Чому зменшилася кількість банків?
- Згідно з угодою, банки мали проводити з людьми роз'яснювальну роботу щодо кредитів, а банки ведуть себе... як банки. Найкраще у цьому питанні в нас налагоджену співпрацю з банком «Львів», «Ощадбанком», добре працюють абсолютно всі спілки, без будь-яких застережень, ми робили відповідні перевірки.
- Чи мають банки право піднімати відсотки за цими кредитами?
- Ситуація така: людина звертається до банку чи кредитної спілки за позикою, ми компенсуємо 15% за відсотками. Все решта - відносини між банком і клієнтом. До нас позичальник не ходить, ми довели до банку інформацію щодо того, які заходи вважаються енергоощадними - утеплення, заміна вікон, котлів, батарей, єдине, що від людини залежить, це те, що вона, приходячи в банк, повинна зазначити, що хоче взяти кредит за програмою енергозбереження, і це має бути відображено у договорі.
- Людина має право тільки раз взяти такий кредит?
- Кількість необмежена, є люди, які брали кредит двічі. Зараз цій програмі почали довіряти, беруть більші суми.
- Чи достатньо коштів закладено на програму, всі бажаючі змогли отримати кредити?
- На минулий рік усі, хто звернувся, отримали компенсацію за кредитами.
- Які заходи з енергозбереження проведено у будівлях бюджетної сфери за минулі роки?
- У бюджетній сфері в нас налічується 4,5 тис. юридичних осіб, це понад 10 тис. будинків. Ми порахували, скільки коштує привести все це до наших українських норм втрат тепла. У цінах третього кварталу 2008 року це було понад 8 млрд грн. Якби ці заходи було проведено, перш за все серед населення, яке споживає 1 млрд кубів газу на рік, то Львівщина стали би самодостатньою областю.
- І все ж, скільки було залучено коштів у заходи з енергозбереження в бюджетній сфері?
- Кошти для бюджетної сфери за цією програмою не були передбачені, але їх передбачено у галузевих програмах Бо, з точки зору держави, заходи з енергозбереження - це котли і траси. Тут немає великого секрету - є лобі. Гроші вкладають у ремонт в ЖКГ... прорвало, розрили, зарили, знову розрили - зарили і так нескінченно, перевірити витрати практично неможливо. Наші пострадянські країни - Чехія, Угорщина, Польща - таких ремонтів не робили, вони міняли всю трасу. А в нас труби лежать по сто років, тріскають то в одному, то в іншому місці. Поляки наводили цікаву статистику, що після того, як було замінено труби, в них кількість аварій зменшилася у 300 разів. Крім того, в Польщі немає такого поняття, як опалювальний сезон. В них є одна доба на рік, влітку, коли немає гарячої води і тепла. Про цей день люди знають заздалегідь, приходить бригада, перевіряє систему теплопостачання і все. Якщо рахувати вартість гігакалорії, то вартість гігакалорії в них ще у 2007 році була меншою, ніж у нас при тому, що вартість газу у Польщі становила $450 для населення. Населення там тепло купувало дешевше.
- Які види альтернативної енергетики можна розвивати на Львівщині?
- Це солярна енергетика, сонячні колектори, воно є і вже ефективно працює, далі фотовольтаїка. Фотовольтаїка - це вироблення електрики з сонячної енергії. Ми маємо інформацію, що японські, німецькі фірми готової робити фотовольтаїку за ціною $1 за 1 Вт. Це означає, що енергія від сонця буде на 20% дешевша від тої, що є в розетці.
Йдемо далі, у нас немає великих вітрів, хіба на гряді Східниці, Дрогобича, там стоять вітряки. Але є напрацювання нашого Аграрного університету: вони розробили нову конструкцію вітрового кола, що дозволяє використовувати генератори при наших міських вітрах. Ці розробки є вже три роки, але чому воно не йде далі... необхідно вкладати кошти, в Європі таких розробок немає.
- Розробок є багато, але чому нічого не впроваджується?
- Не вигідно, державі не вигідно. Поки в нас є газ і є формування ціни на газ... Ми не хочемо дивитися в корінь. Що робить Європа? Є слова, а є дії, чому я маю вірити? Європа говорить - купуйте у нас котли на газ, 110% ефективності, рекламує будь-що, і ми купуємо. Це слова. А що робить Європа? Вона приймає програму, відповідно до якої до 2020 року 80% всієї теплової енергетики буде вироблено за рахунок енергії і тепла землі, і Європа робить теплові помпи. А коли вона це робить, то їм не потрібні котли, труби, батареї. Проте, це їх виробництва, робочі місця, податки, і вони все дають сюди, в країни третього світу. На теплові помпи витрати світового співтовариства становлять понад $150 млрд в рік. Тільки на помпи! У 2020 році Європа на 80% використовуватиме енергію землі.
Коли ми ставимо питання про біопаливо - олія, ріпаки, хтось говорить, що буде з нашими чорноземами за кілька років?
- Добре, якщо політика держави не є логічною, то що може зробити кожна окрема людина, аби зекономити енергію і кошти?
- От п'ять тисяч людей звернулося до нас щодо програми енергозбереження. Ми віддали 5 млн грн з обласного бюджету, державний не доклався жодною копійкою. Люди взяли 45 млн грн кредитів. Держбюджет отримав 9 млн грн, наш, обласний, близько 7 млн грн. І більше того, ці п'ять тисяч родин не подадуть на субвенції.
Далі, що треба робити? Подивися у дзеркало і сказати - що я живу у цій хаті, і я особисто за неї відповідаю. На сьогодні науковці Львівщини розробили унікальні технології. В багатоповерхівках через стіни втрачається 70% тепла, що можна зробити? Купити пляшку горілки на двох із сусідом, взяти розробку львівських науковців - теплошумоізоляційну плиту, наклеїти на стіну і втрати тепла через стіну зменшуються у три рази. Все забули! І це на ринку Львівщини є вже сім років. Цього року завезли цю розробку в Німеччину, німці схопилися, як дурні, а нам - не потрібно... Другий напрямок - вікна. Люди думають, що пластикові вікна зберігають тепло, та не зберігають вони тепло. Склопакетне вікно з точки зору втрат тепла є гіршим, ніж звичайне дерев'яне. Просто, коли ви міняєте вікно, ви заліплюєте всі дірки, повітря не проходить. Ми робили аналіз по «хрущовкам», там втрати повітря через вікно становили 120 кубометрів на годину, коли поміняли на склопакет, стало сім. Для нормального дихання потрібно десь 14. Відповідно, у помешканні немає чим дихати, виникає задуха, з'являється пліснява, тече, грибок - все, приїхали! Це небезпечно для здоров'я, старші люди задихаються, діти хворіють. А треба було сказати, що найпростіше вікно є краще, просто необхідно заробити всі щілини. Все інше фокуси - фільтри, кондиціонери, вікна з тим і сим, це все не для людини, але людям розповідають казки, а потім ми не знаємо, що з нашим здоров'ям. Якщо ви вже вставили пластикове вікно, то треба встановити децентралізовану систему вентиляції.
- Не всі знають, які заходи енергозбереження краще проводити в оселі. Чи працюють в районах області, у Львові якісь консультаційні центри, де би людина могла поцікавитися цим питанням?
- Ідея добра, але чиїм коштом? Розпорядженням голови Львівської ОДА у кожному районі області, кожному галузевому управлінні працює енергоменеджер, але його відповідальність - об'єкти бюджетної сфери. Проте у нас є достатня кількість матеріалів, яка дозволяє будь-якій людині, якій це потрібно, прочитати про необхідні речі, і це не рекламні буклети, а спеціальні матеріали. От треба вікна замінити, беріть, читайте, там є інформація про те, про що ніколи не розповість продавець. Необхідно, щоб люди були озброєні інформацією.