У 70-ті роковини Голокосту Львів вшановує Праведників світу

18:30, 17 травня 2011

17 травня у Львові розпочалася міжнародна наукова конференція, присвячена 70-ій річниці нападу Німеччини на СРСР та початку Голокосту на території України. Як повідомила на відкритті співорганізатор конференції, директор Всеукраїнського єврейського благодійного фонду «Хесед Ар’є» Ада Діанова, обрано тему, яка об’єднує, а саме - «Праведники – рятівники життя: історичний досвід та моральні уроки».

У вітальному виступі голова синодальної богословсько-канонічної комісії Української православної церкви, голова синодального відділу по взаємодії зі збройними силами та іншими військовими формуваннями України, Архієпископ Львівський і Галицький Августин зазначив: «Що таке героїзм, подвиг? Це, коли наші вчинки, пов’язані з ризиком для життя і здоров’я...Те, що відбувалося у лихоліття потребує пам’яті і справді треба відзначати тих людей, які допомагали зовсім чужим по крові, за походженням, але які стали їм ближніми. Праведники – ті, що ризикували своїм життям і здоров’ям. Я захоплений цим проектом, що працює уже багато років. Сам стою на таких позиціях. Перебуваючи у Єрусалимі, вважаю за свій обов’язок відвідати не лише християнські святині, але й ті місця, які пов’язані із долею ізраїльського народу. Треба, щоб ця справа мала резонанс у суспільстві, в час, коли розчарування, секуляризація, прагматизм немислимий, треба ці речі показувати публічно. Нехай Бог благословить ваші добрі справи!».

Проректор Українського католицького університету, мислитель, колишній дисидент Мирослав Маринович сказав на відкритті конференції: «..Я хотів би, щоб ми на секунду осунулися в атмосферу того часу. Євреї були оголошені ворогами, і були оголошені винуватцями злочинів комунізму. На них було тавро. Щоб допомогти цим людям з таким тавром потрібна була величезна мужність. З іншого боку, за допомогу євреям всупереч усім заборонам і табу належала негайна смерть, без суду і слідства. Що робили ті воістину Божі люди, про яких ми сьогодні говоримо? Для них голос Бога є важливіший за голос суспільства, за голос їхнього оточення, за голос вулиці. Це справді велика сміливість, – говорив М.Маринович. - Наша конференція відбувається у складний для України час. Складний тому, що багато речей повертається. Це - час повернень. З одного боку, до нас повертається неспокутуваний і нерозкаяний злочин комунізму. Пам'ять про ті злочини все ще вимагає нашого катарсису. Але повертаються також демони нашого минулого. Повертається психологічна втома від нерозв’язаних питань. Повертається прагнення простих відповідей, відчай, і спроба подолати його через культ сили. Все це вже було. І ми сьогодні приречені на те, щоб в Україні давати знову відповіді на ті самі складні запитання. Але наймудрішу відповідь на ці запитання дали ті кого ми сьогодні вшановуємо – Праведники світу».

Науковий радник Всеукраїнського центру вивчення Голокосту «Ткума», координатор общинних програм «Джойнт» в СНД, доктор Арон Вайс сказав: «Наша конференція присвячена Праведникам народів світу – феномен, який заслуговує на спеціальну увагу. Мова про людей, які, ризикуючи своїм життям і життям своїх близьких, рятували євреїв в часи Другої світової війни. Це явище має надзвичайне значення на тлі трагічних подій, які стосуються євреїв у Європі під час ІІ Світової війни. Цього року ми відзначаємо 70 річницю вторгнення німців на територію Радянського союзу і початок так званого етапу «повного розв’язання єврейського питання». Результати цієї гітлерівської політики є добре нам відомі. Роки війни від 39 до 45 року принесли також величезні жертви для інших націй. На території Галичини протягом довгих років жили наші народи – українці, поляки та євреї, знаючи періоди порозуміння, співіснування і добросусідських стосунків, але також періоди кривавих конфліктів. Гітлерівська ідеологія і окупація відбувалася в найбільш нелюдській формі. Такі місця, як Павлокома, Гута Пеняцька, Янівський концтабір і табір смерті Белжець стали символами ненависті і смерті. І власне у такій ситуації Праведники світу стали символом людської солідарності і найвищих гуманістичних цінностей».

Він додав: «Тут, серед нас, є кілька осіб, які були врятовані українськими і польськими праведниками. Це для нас є нагодою висловити глибоку вдячність за наші врятовані життя. Я впевнений, що ця наша конференція буде важливим внеском у боротьбі за те, щоб такі трагедії, які пережили наші народи, більше не повторилися».