Мешканці Бірок, що біля Львова, повстали проти реабілітаційного центру, який нещодавно відкрили у їхньому селі. Люди переконані, що установі, яка займається психологічною реабілітацією нарко- та алкозалежних, не місце серед житлових будинків.
Збунтувались люди через те, що минулого тижня двоє пацієнтів центру намагалися втекти. Вони вибігли на балкон, стрибнули з другого поверху і шугонули навпростець людськими городами, не на жарт налякавши місцевих.
«По моїй території бігала людина і людина неадекватна. Я був на роботі, а вдома спала дружина, бо вона працювала в нічну зміну. А коли я повернувся, то побачив, що в замку вхідних дверей ключ зламаний. Очевидно, він хотів залізти до хати, бо я спочатку подумав, може, то жінка випадково зламала», ‒ розповів мешканець Бірок Іван Свищ.
Після цього випадку, який трапився минулого тижня, мешканці Бірок збунтувалися усім селом і вийшли виганяти реабілітаційний центр, бо працює установа у житловому будинку, який орендує.
«Ніхто не має нічого проти функціонування таких закладів. Вони роблять хорошу справу. Але все має бути по закону. Сто метрів звідси розташована школа, в якій навчається 500 дітей. А це центральна дорога, якою кожен день більшість цих дітей ходить. Тому ми вважаємо, що такій установі не місце у центрі села», ‒ пояснив сільський голова Бірок Володимир Кульчицький.
У самому центрі кажуть, що за 4 місяці, відколи працюють, це була перша спроба втечі, бо усюди на вікнах стоять грати, а двері зачиняють на замок.
«Вони не поводилися агресивно. Скористалися тим, що в офісі нікого не було. Тут була лише стажер. Один із втікачів прийшов попросив краплі від живота і так обманули дівчину. Зайшли двоє і під час того, як вона давала ліки, вискочили через балкон. Все, що вони зробили, то тільки шкоду собі», ‒ розповів волонтер центру «Крок» Сергій Нікітін.
Реабілітаційний центр «Крок» надає психологічну допомогу наркоманам та алкозалежним. Працює у центрі шість психологів і мають зараз 16 пацієнтів. Усі чоловіки. Атмосфера тут домашня. Пацієнти вільно пересуваються приміщенням. Агресивних не помітно, щоправда пацієнтів-втікачів рідні забрали додому. Інші ж запевняють: і умовами центру, і результатом реабілітації задоволені. Наприклад, Олександра вперше за останніх 20 років не тягне до наркотиків.
«Я вживаю наркотики з 13 років. Мені вже 33-и. З них я просидів 13 років в тюрмі і вживав там також. Багато разів намагався кинути сам, але в мене нічого не виходило. А зараз, я вам скажу чесно, це перших три місяці за всі ці роки, коли я живу тверезо. В мене мама почала усміхатися, нарешті перестала мене боятися», ‒ розповів пацієнт центру наркозалежний Олександр Полянський.
Втім йти на конфлікт з місцевими мешканцями керівництво реабілітаційного центру не хоче. Кажуть, що будуть шукати собі нове приміщення. Люди дали на це два місяці.