На подію у Музей модерної скульптури зійшлося до сотні митців та студентів. А десять років тому, коли скульптор Михайло Дзиндра лише відкривав цей заклад, відвідувачів було до півтисячі.
Михайло Дзиндра не відтворював предметів - лише їх форму. У його колекції - «Диктатор», «Переляканий солдат», «Жінка з однією груддю» - загалом понад вісімсот творів. Виставляв свої доробки у Нью-Йорку, бачила їх і Німеччина.
«Він завжди казав: «Що таке дерево? Воно на вулиці стоїть - підійдіть подивіться. Чого я буду його ліпити? Що таке людська натура? Подивіться в атласі з анатомії. Там це все можна побачити». Тобто він ніколи не був прихильником стандартного, класично. Його завжди притягувало бачити щось інше», - уточнила знайома Михайла Дзиндри Любов Дедишин.
Скульптор у 1944 році втікав від окупації, до речі, на велосипеді. Мешкав у Чехословаччині, Німеччині і сорок п’ять років у Сполучених Штатах Америки. А у 1991-му повернувся до рідної України. Тут і заснував унікальний у своєму роді Музей модерної скульптури. А власні доробки перевіз сюди кораблем у чотирьох контейнерах по чотирнадцять тон. Дві скульптури митець якось продав, однак згодом викупив - хотів зберегти цілісно всю колекцію.
«Були деякі скульптури досить великі, то з ними довелося трохи повозитися. Бо самі скульптури всередині пустотілі. Михайло Дзиндра працював в основному з бетоном і сіткою,» - розповів чоловік племінниці Михайла Дзиндри, скульптор Петро Дзиндра.
«Він міг цей музей мати в Америці, і мав вже територію, де міг будувати музей, але тягнуло додому. Він був великим патріотом. Йому здавалося, що от-от він перейде якусь гору і буде вже вдома», - пригадала друга дружина митця, завідувач Музею модерної скульптури Софія Дзиндра.
На ювілей музею племінниця скульптора Уляна Дзиндра подарувала роботу свого батька - теж скульптора. Це чоловічий портрет, який був свідком останньої зустрічі братів-митців перед еміграцією.