У Львові в будинку на вул. Дудаєва під нашаруваннями штукатурки відшукали унікальні сецесійні розписи. Їх виявили у приміщенні актового залу колишнього Польського педагогічного товариства. Зараз частину будинку на вул. Дудаєва, 17 займають приватні квартири, частина – комунальні приміщення, які орендує Львівська національна академія мистецтв.
Підозра, що під штукатуркою радянського часу можуть бути розписи, з’явилася у львівського архітектора та депутата обласної ради Івана Щурка. Він був консультантом у проекті, у межах програми Creative Spark, який фінансує Британська Рада. За його словами, фрагменти розписів проявилися на стелі внаслідок замокання через аварійний дах. Це сталося приблизно у квітні-травні минулого року.
«У великій залі стеля замокає, фрагменти почали відпадати, у деяких місцях проявилися кольорові зображення. Те, що все забілили у радянські часи, це частково врятувало і законсервувало ці розписи. Кольористика дуже яскрава і активна, використовувалася навіть бронзова фарба, яка при освітленні відповідному могла виглядати чи сприйматися як позолота. Там дуже активний синій, червоний, фіолетовий і загалом дуже сміливе поєднання кольорів. Але наразі маємо лише окремі фрагменти», – розповів у коментарі ZAXID.NET архітектор, депутат Львівської облради Іван Щурко.
Він зазначив, що через протікання даху вже 40% розписів на стелі втрачено, а також 30% малюнків на стінах. За його словами, якщо зараз не відремонтувати дах, який протікає, не провести першочергові роботи, то до кінця року розписи, які ще залишилися на стелі, взагалі буде безповоротно втрачено. Наразі для дослідження запросили фахівців.
Реставраторка Ірина Гірна, яка досліджує розписи, розповіла ZAXID.NET: «Це стиль арт-деко, період початку ХХ ст. Таких розписів за останні роки віднайдено дуже мало, а збережено ще менше. Це яскравий приклад сецесії. Тут дуже багата кольористика, а також є фігурні композиції і орнаменти. Розписи дуже цікаві. Це був актовий зал, де свого часу були театральні вистави, різноманітні культурні заходи».
На фото видно фрагмент стінопису у великій залі, лютий 1929 року бал ветеринарів
Дослідження триватимуть до кінця тижня.
«Там є декілька розписів різних часів, ми ще досліджуємо скільки саме. І зроблені різними техніками. Нижній шар клеєва техніка, верхній – олійні розписи. Авторство невідоме. Через сильну вологість у приміщенні, через те, що тече дах, розписи осипаються. Наразі відкрили невеликі фрагменти. Розписи потребують термінової консервації. Наразі ми багато не можемо відкривати, бо немає коштів на подальші роботи. І поки що не можемо проводити консервацію, бо приміщення є аварійне, там дуже холодно. До кінця цього тижня ми ще працюємо тут, щоби зрозуміти масштаби. Далі наша робота перенесеться в майстерню, будемо робити дослідження під мікроскопом», – пояснила Ірина Гірна.
За її словами, рішення треба приймати швидко, адже і так вже втрачено багато елементів, особливо на стелі, частина понищена грибками, частина повідвалювалася.
Координаторка проекту Creative Spark, викладачка кафедри менеджменту мистецтва Львівської національної академії мистецтв Уляна Щурко розповіла ZAXID.NET, що вже довший час академія не використовує ці приміщення. Раніше тут були майстерні кафедри скульптури. За її словами, зараз розглядають можливість створення мистецько-освітнього хабу. Його діяльність мала би бути зосереджена на розвитку новітніх технологій, дизайну та мистецьких прикладних практик. Деякі кроки у цьому напрямку вже зроблені.
«У нас є вже певні напрацювання. У червні 2019 року ми провели дводенний хакатон із функціонального призначення приміщень. А у грудні минулого року відбувся конкурс на архітектурно-дизайнерське рішення. Тоді не було визначено першого місця. Два проекти завоювали друге місце. Це проекти студентів магістратури «Львівської політехніки» і Академії мистецтв. Їх плануємо об’єднати і створити один. Це має бути проект, у якому вже буде враховано висновки реставраторів. Тож наразі чекаємо на висновок реставраторів. Тоді можна буде говорити про подальші дії. Але ми розуміємо, що самі не готові до такого масштабного проекту, тому сподіваємося на допомогу міста», – розповіла Уляна Щурко.
Начальниця міського управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко розповіла: «Місто свій бюджет на цей рік прийняло, кошти на це не передбачені. Але ми будемо старатися знайти позабюджетні кошти. Тому що терміново треба провести протиаварійні роботи. Треба стелю укріпити і укріпити стінописи. Будемо шукати ресурси, бо інакше можемо їх втратити».
Історична довідка про будинок на вул. Дудаєва, 17, яку підготував Іван Щурко
Будівництво будинку колишнього Polskie Towarzystwo Pedagogiczne (Польського педагогічного товариства (ППТ)) на сучасній вул. Дудаєва, 17 (колишня вул. Хорунщизна Нижня, пізніше вул. Зиморовича) розпочато у 1911 році за проектом архітекторів Владислава Дердацького і Вітольда Мінкевича.
Будинок збудований у стилі класицистичного модерну (раціональної сецесії) та оздоблений скульптурами атлантів різця Зигмунта Курчинського. Керамічні підлоги викладені плиткою відомої чеської фірми «Братів Мунд».
Будинок прикрашають скульптури атлантів роботи Зигмунта Курчинського
Також у будинку була редакція журналу «Szkoła» (Школа), офіційного видання ППТ, відбувалися наради та з’їзди товариства, навчальні лекції та святкування. У 1918-19 роках була редакція польського журналу «Pasiecznik Wzorowy» (Зразковий Пасічник). Упродовж 1945-46 років тут діяв польський Театр малих форм «Мініатюра».
До 1939 року частина приміщень здавалися в оренду. У повоєнні роки пам’ятка не зазнала значних змін чи перебудов і збереглася практично у первісному вигляді. Зараз більшість приміщень будинку є житловими. Нежитлові приміщення, площа яких приблизно 800 м2, є комунальною власністю міста і є в користуванні Львівської національної академії мистецтв. Тут були навчальні аудиторії та художньо-виробничі майстерні. Велика зала довго використовувалася як спортзал.
У 2016 році у співпраці з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) на умовах співфінансування відреставрували вхідну браму
Будинок має статус пам’ятки архітектури місцевого значення (охоронний № 1620, згідно з рішенням № 280 від 21.05.1991 року).
Усі фото надані Іриною Гірною та Іваном Щурком