У Цецинському лісі в Чернівцях місцеві жителі знайшли металеві прикраси віком близько 1800 років. Серед них – емальована пряжка та декоративна накладка, якими міг користуватися сарматський воїн або вершник високого статусу. Про це виданню «Молодий буковинець» розповів доктор історичних наук Антоній Мойсей.
Кілька металевих предметів зі схилу Цецино місцеві жителі показали завідувачу кафедри суспільних наук та українознавства Буковинського державного медуніверситету Антонію Мойсею під час його досліджень історії Роші. Люди вважали, що знахідки не мають значної цінності.
Лише важливі новини – підписуйся на наш WhatsApp-канал
Серед найважливіших артефактів – пряжка розміром приблизно 21 на 22 мм із мідного сплаву, прикрашена кольоровою емаллю, а також видовжена декоративна накладка, яку кріпили до ременя або іншої шкіряної основи. Поряд виявили ще три невеликі круглі металеві бляшки.
Якщо хочете читати головні новини дня оперативно Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google«Сьогодні емаль чи кольорове скло здаються звичайними матеріалами. Але майже дві тисячі років тому виготовлення таких речей було високотехнологічною справою. Саме збережені на предметах різнокольорові емалі стали першою ознакою того, що знахідки можуть бути значно давнішими й цікавішими, ніж здавалося спочатку», – розповів Антоній Мойсей.
Щоб визначити походження знахідок, історик порівняв їх з археологічними матеріалами з України, Молдови, Румунії та колишніх провінцій Римської імперії. Він також консультувався з українськими та румунськими археологами. Найближчі аналоги датують II–III століттями нашої ери. Їх виявили на території колишньої римської провінції Дакія, що охоплювала переважно територію сучасної Румунії.
За словами Антонія Мойсея, артефакти могли виготовити в римському культурному середовищі, а згодом вони потрапили на Буковину. На Роші раніше знаходили срібну монету імператора Траяна, а на місцевому поселенні – фрагменти античних амфор. Це свідчить про контакти території сучасних Чернівців із римським світом майже дві тисячі років тому.
Водночас місце виготовлення предметів не обов’язково вказує на походження їхнього власника. Історик припускає, що прикрасами міг користуватися сарматський воїн або вершник високого статусу.
У II–III століттях сармати контактували з Римською імперією, а в їхніх похованнях археологи знаходили римські прикраси, посуд і деталі спорядження. Такі предмети могли потрапляти до них через торгівлю, військову службу або як воєнна здобич.
«Є версія, що це речі сарматського воїна з Цецино. На її користь свідчать час, територія, поширення римських речей серед сарматів і велике значення поясного та кінського спорядження у середовищі вершників. Ми перевірили також опубліковані матеріали культури карпатських курганів і черняхівської культури, але близького аналога цій емальованій пряжці поки що не знайшли», – зазначив науковець.
Наразі дослідження знахідок триває. Після завершення наукового опрацювання артефакти передадуть до Чернівецького обласного краєзнавчого музею, де їх зберігатимуть як частину археологічної спадщини Буковини.