Підземелля домініканського монастиря, яке деякі дослідники датують ще часами князя Лева, нині належить Львівському музею історії релігії. Там оновили експозицію і пропонують нову екскурсійну програму.
Відтепер на оглядові щоденні екскурсії у підземелля Львівського музею історії релігії можна потрапити упродовж усього тижня, без вихідних. Там оновили костюмовану екскурсію «В гостях у князя Лева», де відвідувачів зустрінуть Лев, княгиня Констанція, Гальшка Острозька і монах Мартін Ґруневеґ.
«Оскільки дуже багато змінилося, то і персонажі, і їхні історії змінилися. Крім того, у літній період час від часу ми працюємо у вихідні довше, наприклад до 20:00 або до 21:00», ‒ розповідає заступниця директора музею Надія Полянська.
Також у підземеллі встановили мультимедійну програму про святині Львова, що зникли. Частково оновили там і постійну експозицію. В одній із підземних кімнат виставили живопис на склі художниці Наталії Курій-Максимів. Це її погляд на легенди про 4 львівські храми різних громад: українців, вірмен, поляків та євреїв.
«Більшість цих легенд вперше згадує такий монах Мартін Ґруневеґ, автор першого опису Львова і чернець-домініканець. Тому де ж цим легендам, широко зараз відомим, бути, як не в місці, де вони вперше з'явилися і були описані, саме у цих стінах», ‒ додає Надія Полянська.
Найперше у картинах оповідають легенду про заснування собору святого Юра. «На пагорбі завівся Дракон і львів'яни запросили князя, який переміг того дракона. А щоб знову ніяка нечисть у Львові не з'являлася, було засновано собор Юрія Змієборця», ‒ розказує Надія Полянська.
Ще одна оповідь на експозиції про те, як з'явився вірменський храм на Краківському передмісті.
«Був собі сад і постійно падали плоди, а кісточка була у формі хреста. Вірменський купець зрозумів, що саме там треба заснувати храм Святого Хреста. Цей храм засновано і що цікаво, він досі існує на проспекті Чорновола, але вже забули, що він був вірменським», ‒ додає заступниця директора Львівського музею історії релігії.
Констанцію і Лева художниця зобразили як засновників домініканського монастиря. Хоча історично це не підтверджено. Поруч ‒ легенда про єврейську синагогу Золоту Розу, вона уже пізніша і не стосується Мартіна Ґруневеґа.
«Коли синагога була побудована, виявилося, що вона стояла на місці єзуїтської землі, тому почався суд між християнами і юдеями. І прекрасна дівчина Роза віддала свою честь людині, яка мала вплив на цей суд. А наступного дня покінчила своє життя самогубством», ‒ розповідає Надія Полянська.
І начебто на честь тієї дівчини назвали синагогу.
Усі ці новинки уже доступні для відвідувачів.