У Каннах переміг француз Жак Одіяр

Публіка освистала рішення журі

22:05, 24 травня 2015

Сьогодні, 24 травня, завершився 68-й Каннський кінофестиваль. Журі на чолі з американськими режисерами Джоелем та Ітаном Коенами назвало переможців. Головний приз, «Золота пальмова гілка», цього року дісталася французу Жаку Одіяру за фільм «Діпан».

Переможці 68-го Каннського фестивалю:

«Золота пальмова гілка» - «Діпан» Жака Одіяра. Складно пригадати, коли рішення журі зустрічали таким дружнім свистом. Звичайно, Жак Одіяр – улюбленець Канн. Він мав тут і приз за сценарій, і Гран-прі за «Пророка». Проте «Діпан» є його не найсильнішим фільмом. Мабуть, французу пощастило: за відсутністю великої конкуренції до нього нарешті дійшла черга.

Кадр з фільму «Діпан»

Не останню роль, мабуть, відіграла актуальність теми. У картині йдеться про емігрантів зі Шрі-Ланки. Головний герой, Діпан, був бойвиком. Після нищівної поразки він тікає у Францію, де намагається почати життя спочатку. Хороший фільм, проте вразити він не зміг.
 

Гран-прі - «Син Саула» Ласло Немеша є дебютом режисера. Дуже рідкісний випадок, коли другий за значенням приз вручають новачку. Проте цього разу таке рішення є виправданим. Навіть якби Немеш отримав головний приз, ніхто би не здивувався. Це блискуча робота, надзвичайно сильна та емоційна. Вигладає, що на небосхилі акторського кіно зійшла нова зірка.  

Приз журі - «Лобстер» Йоргоса Лантімоса. Похмура і водночас вишукана антиутопія стала першим англомовним проектом режисера. Його поперднє «Ікло» у Каннах перемогло в програмі «Особливий погляд». «Лобстер» посідав високі місця у рейтингах і був одним із фаворитів.

Приз за режисуру - «Вбивця» Хоу Сяосяня. Історичний фільм, базований на бойвих мистецтвах, надав цьому жанру цілком нового забарвлення. Це – абсолютно авторський фільм. Картина стала візуальним святом, найгарнішим фільмом конкурсу. 

Приз за сценарій - «Хроніка» Мішеля Франко. Фільм взяли в основний конкурс в останній момент і він став одним із тих, хто найбільше вразив у всій програмі. Цікаво, що фільм народився саме у Каннах, адже під час участі у програмі «Особливий погляд» (Франко тоді переміг) режисер познайомився із виконавцем головної ролі Тімом Ротом. 

Мішель Франко. Фото: Катерина Сліпченко

Приз за найкращу жіночу роль
Руні Мара
за «Керол» Тодда Хейнса та Емманюель Берко
за «Мій король» Майвенн. Приз за найкращу жіночу роль пророкували «Керол» від самого початку, але… Кейт Бланшетт. А фільм Берко «З високо піднятою головою» відкривав 68-й Каннський фестиваль, але там вона виступили у ролі режисерки. Промову Берко зал зустрів сміхом та свистом. Замість Руні Мари приз отримав режисер Тодд Хейнс. І це рішення отримало повну підтримку зала.

Емманюель Берко. Фото: Катерина Сліпченко

Приз за найкращу чоловічу рольВенсан Ліндон за «Міру людини» Стефана Брізе. Це рішення журі є найбільш передбачуваним. Ліндона відразу назвали головним претендентом саме на цей приз.

«Золота камера» (приз за найкращій дебют) – La Tierra y a sombra Сезара Аугусто Ацеведо з Колумбії. Фільм брав участь у «Тижні критики».

Найкращий короткометражний фільм – Алі Дагер, «Хвиля98»

Приз за внесок у кінематограф отримала французька режисерка Аньєс Варда, представниця «нової хвилі». Нагроду вона прийняла з рук британської актриси Джейн Біркін. «Я француженка, я жінка, тому мої фільми не заробляють грошей, як фільми Скорсезе чи Тарантіно. Але я щаслива, що вони так само завжди брали участь у Каннському фестивалі. Для мене це нагорода за супротив та впертість, і я за неї дуже вдячна», - сказала Аньєс Варда.

Джон С. Райлі. Фото: Катерина Сліпченко

Цього року у офіційну церемонію, яка зазвичай більше нагадувала партійні збори (щоправда, дуже елегантні) внесли елемент шоу. Виступав японський балет, заспівав актор Джон С. Райлі, тощо. Джон С. Райля як раз 24 травня відзначав свій день народження, так що його привітав цілий зал Люмьєр.