У львівських «Карпатах» змінюються гравці та тренери, періоди піднесення і розквіту чергуються зі скрутними часами. І лише Ігор Худоб'як, як непохитний олов'яний солдатик, проходить крізь усі випробування. Влітку виповниться десять років з того часу, як Худік вперше одягнув карпатівську футболку. Улюбленець львівських уболівальників. Футболіст-емблема.
В інтерв'ю «Футболу 24» лідер львівських «Карпат» розповів про литовський вояж «зелено-білих», пригадав дискомфорт, який відчував у російському «Ростові», а також зізнався, що не хоче бути ветераном у молодому колективі.
- У понеділок «Карпати» провели товариський матч із «Жальгірісом». Якими є ваші враження від поїздки у Вільнюс?
- Виїзд на товариський матч закордон став для нас приємною несподіванкою, адже варіант зі спарингом виник несподівано, він був позаплановим. Містом гуляли мало, бо, на жаль, погода була не дуже хороша. Але з вікна готелю відкривався хороший вигляд. Та й в автобусі проїхалися вулицями. На мій погляд, Вільнюс трохи нагадує Львів.
Гралося добре, тільки от до штучного поля важко було звикнути. «Жальгіріс» - хороша команда із пристойними виконавцями. За манерою гри вони мені нагадували колишню «Волинь» - усі великі і габаритні, добре почуваються у «силових» епізодах.
- Планувалося, що після матчу футболісти «Карпат» зустрінуться із українськими вояками, які проходять у Литві курс лікування...
- Так, ця зустріч відбулася одразу після гри. Ми їм подякували за підтримку, адже вони прийшли на стадіон повболівати за нас. Команда сфотографувалася зі солдатами, від клубу були подарунки, сувеніри. На футбол навідалося з десять вояків, хоча це, напевно, ще не всі з тих, які лікуються у Литві. Трохи поспілкувалися з хлопцями, обмінялися жартами, побажали якомога швидшого одужання.
- Хто в «Карпатах» є головним «політиком»? Хто найактивніше обговорює резонансні події в країні?
- Важко сказати. (Після паузи) Напевно, у нас в команді таких немає. У колективі ми майже не спілкуємося на політичні теми. Нам того вистачає і без додаткових обговорень.
Під час презентації нової форми. Фото: ФК «Карпати»
- Коли в Україні розпочалися криваві події на Майдані, а Крим відійшов до Росії, ви ще були гравцем «Ростова». Чи не виникало бажання принципово розірвати контракт із російським клубом? Як ви пережили цей період?
- Ще взимку, після тих всіх подій, психологічно стало дуже важко перебувати у «Ростові». Так, такі думки виникали. Однак до завершення моєї угоди залишалися три місяці, тож я дотерпів, можна сказати. Чи помітив негативне ставлення до себе? В принципі, з вболівальниками я там мало спілкувався, а в команді виступало багато легіонерів. Стосунки з одноклубниками в мене були хороші. Навіть з росіянами.
- Ваш земляк-прикарпатець Ярослав Годзюр досі грає за «Терек», який належить Рамзану Кадирову. Ви підтримуєте зв'язок із Ярославом? Як йому зараз там?
- Так, я підтримую з ним зв'язок. Постійно. Я знаю, що йому дуже непросто. У нього скоро закінчиться контракт, але яке рішення прийме Ярослав на майбутнє - я не знаю.
- В інтерв'ю нашому сайту Олег Лужний запропонував депортувати тих українських футболістів, які зараз, в умовах війни, їдуть в російські клуби. Що скажете?
- Не знаю навіть. Якась дуже кардинальна думка. Однак 60 проти 40 ставлю на користь позиції Лужного. У теперішній ситуації вона має сенс.
- Повернувшись у «Карпати», ви разом із Гітченком стали головними ветеранами команди. Не ніяковієте від цієї думки у 30 років?
- Ні. Просто я намагаюся не звертати на це увагу. Працюю, щоб прогресувати далі.
- Зараз у «Карпатах» достатньо гравців, яким ще немає й 20 років. На які теми з ними спілкуєтесь? Чи існує між вами віковий бар'єр?
- Зазвичай ми з ними спілкуємося про футбол. Жодних бар'єрів, начебто, немає. Хоча не можу сказати, що ми аж так багато розмовляємо. Я трішки дистанціююся, бо не хочу, щоб мене вважали ветераном. Чи звертаються до мене по батькові? Ні-ні, поки що ні (Сміється).
- А як щодо колишніх партнерів із «Карпат»?
- З багатьма переписуюся в інтернеті. З тим же Мілошевічем. А ще з Ощипком, Кополовцем... Дуже нам бракує Михайлових приколів. Він завжди вмів підняти настрій, у будь-яких ситуаціях.
З екс-карпатівцями Ігорем Ощипком, Сергієм Зеньовим та Михайлом Кополовцем.
- Уболівальники «Карпат» досі живуть спогадами про команду, яка ще кілька років тому виступала у Лізі Європи. З того складу залишилися ви, Кожанов і Голодюк. Як часто згадуєте знамениті баталії?
- Це вже було досить давно. Так, буває, іноді згадуємо у розмовах, адже втрьох найтісніше товаришуємо. Коли зустрічаємося, то ця тема нечасто, але таки виринає.
Повний текст інтерв'ю читайте на сайті «Футболу 24».