З нагоди 75-ї річниці ліквідації львівського ґетто та Янівського концтабору у Львові відбулися меморіальні заходи. 87-річна Яніна Альтман (Гешелес) приїхала з Ізраїлю, щоб вшанувати пам'ять загиблих. Вона у десятирічному віці потрапила до табору і вижила, хоча втратила обох батьків.
Яніна Гешелес пережила події 1941-1944 років дитиною. Їй було десять років, як потрапила з мамою до Янівського концтабору. Щоб довше пробути живими, треба було працювати. На роботу ходили й діти.
«У таборі я пришивала ґудзики до мундирів солдатів або робила такі дірки для ґудзиків», – пригадує Яніна Гешелес.
Жінка у таборі втратила матір і батька. Через біль почала писала вірші і декламувала їх у бараці.
«Вечорами група молодих людей виходила на сходи і декламувала вірші або співала. І я декламувала вірш до моєї мами, який був, звичайно, зворушливий», – каже жінка.
Про цей вірш дізнався відомий єврейський поет і письменник Міхал Борвіч. Він і попросив друзів визволити з табору «дівчину, яка пише вірші».
Після двох страшних років табору вдалося втекти і врятуватися доктору Олександру Шварцу. Його онук – Артур Шварц розповідає, що дідусь був у складі бригад, яких нацисти змусили ексгумувати і спалювати тіла розстріляних, щоби приховати сліди Голокосту.
«Майже цілий рік він переховувався у лісах неподалік Карпат, аж доки Україна не була радянськими військами звільнена наприкінці 44-го року. Тоді переїхав до Польщі і створив родину», – розповів онук доктора Олександра Шварца Артур Шварц.
Табір примусових робіт був на вулиці Янівській, тепер ‒ Шевченка. А на місці, де зараз чагарники на вулиці Омеляна Ковча, був рів, куди скидали вбитих людей. За різними оцінками, у ньому знищили від 100 до 200 тисяч людей. Про ці часи нагадує пам’ятний камінь. Його встановив у 2003 році Олександр Шварц. Як згадку про ці події у Львові на місці загибелі збудують меморіальний комплекс.
«Я хочу попросити у вас всіх тут присутніх, ваших друзів, знайомих, колег допомогти нам збудувати цей меморіальний комплекс. Кожен може внести свою лепту», – сказав міський голова Львова Андрій Садовий.
Свій внесок у повернення історичної пам’яті про єврейську громаду Львова внесли організації та люди, які досліджують цю тему. У міській раді на знак вдячності 75 людям вручили скляну копію реального ключа від однієї із синагог, яка була у місті.