«У концтаборі пришивала ґудзики до мундирів солдатів»

87-річна Яніна Альтман (Гешелес) ділиться спогадами про Янівський концтабір, в який потрапила в 10 років

3 вересня

З нагоди 75-ї річниці ліквідації львівського ґетто та Янівського концтабору у Львові відбулися меморіальні заходи. 87-річна Яніна Альтман (Гешелес) приїхала з Ізраїлю, щоб вшанувати пам'ять загиблих. Вона у десятирічному віці потрапила до табору і вижила, хоча втратила обох батьків.

Яніна Гешелес пережила події 1941-1944 років дитиною. Їй було десять років, як потрапила з мамою до Янівського концтабору. Щоб довше пробути живими, треба було працювати. На роботу ходили й діти.

«У таборі я пришивала ґудзики до мундирів солдатів або робила такі дірки для ґудзиків», – пригадує Яніна Гешелес.

Жінка у таборі втратила матір і батька. Через біль почала писала вірші і декламувала їх у бараці.

«Вечорами група молодих людей виходила на сходи і декламувала вірші або співала. І я декламувала вірш до моєї мами, який був, звичайно, зворушливий», – каже жінка.

Про цей вірш дізнався відомий єврейський поет і письменник Міхал Борвіч. Він і попросив друзів визволити з табору «дівчину, яка пише вірші».

Після двох страшних років табору вдалося втекти і врятуватися доктору Олександру Шварцу. Його онук – Артур Шварц розповідає, що дідусь був у складі бригад, яких нацисти змусили ексгумувати і спалювати тіла розстріляних, щоби приховати сліди Голокосту.

«Майже цілий рік він переховувався у лісах неподалік Карпат, аж доки Україна не була радянськими військами звільнена наприкінці 44-го року. Тоді переїхав до Польщі і створив родину», – розповів онук доктора Олександра Шварца Артур Шварц.

Табір примусових робіт був на вулиці Янівській, тепер ‒ Шевченка. А на місці, де зараз чагарники на вулиці Омеляна Ковча, був рів, куди скидали вбитих людей. За різними оцінками, у ньому знищили від 100 до 200 тисяч людей. Про ці часи нагадує пам’ятний камінь. Його встановив у 2003 році Олександр Шварц. Як згадку про ці події у Львові на місці загибелі збудують меморіальний комплекс.

«Я хочу попросити у вас всіх тут присутніх, ваших друзів, знайомих, колег допомогти нам збудувати цей меморіальний комплекс. Кожен може внести свою лепту», – сказав міський голова Львова Андрій Садовий.

Свій внесок у повернення історичної пам’яті про єврейську громаду Львова внесли організації та люди, які досліджують цю тему. У міській раді на знак вдячності 75 людям вручили скляну копію реального ключа від однієї із синагог, яка була у місті.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
На медіа-фронті без змін
Головні новини Львова за 14 листопада
У ДТП на Рівненщині загинув український чемпіон світу з армреслінгу
У Львові відкрили Центр надання допомоги новонародженим
У віці 57 років помер начальник ГУ ДСНС Львівщини Сергій Дмитровський
На Львівщині житлові субсидії отримує понад 130 тис. домогосподарств
Бюджетні установи отримали право купувати електроенергію у різних постачальників
До Мукачева прибув тестовий поїзд з Будапешта
На території відпочинкового комплексу «Едем Резорт» загинув 26-річний будівельник
Двоє шахтарів ДП «Львіввугілля» оголосили безстрокове голодування