«У концтаборі пришивала ґудзики до мундирів солдатів»

87-річна Яніна Альтман (Гешелес) ділиться спогадами про Янівський концтабір, в який потрапила в 10 років

3 вересня

З нагоди 75-ї річниці ліквідації львівського ґетто та Янівського концтабору у Львові відбулися меморіальні заходи. 87-річна Яніна Альтман (Гешелес) приїхала з Ізраїлю, щоб вшанувати пам'ять загиблих. Вона у десятирічному віці потрапила до табору і вижила, хоча втратила обох батьків.

Яніна Гешелес пережила події 1941-1944 років дитиною. Їй було десять років, як потрапила з мамою до Янівського концтабору. Щоб довше пробути живими, треба було працювати. На роботу ходили й діти.

«У таборі я пришивала ґудзики до мундирів солдатів або робила такі дірки для ґудзиків», – пригадує Яніна Гешелес.

Жінка у таборі втратила матір і батька. Через біль почала писала вірші і декламувала їх у бараці.

«Вечорами група молодих людей виходила на сходи і декламувала вірші або співала. І я декламувала вірш до моєї мами, який був, звичайно, зворушливий», – каже жінка.

Про цей вірш дізнався відомий єврейський поет і письменник Міхал Борвіч. Він і попросив друзів визволити з табору «дівчину, яка пише вірші».

Після двох страшних років табору вдалося втекти і врятуватися доктору Олександру Шварцу. Його онук – Артур Шварц розповідає, що дідусь був у складі бригад, яких нацисти змусили ексгумувати і спалювати тіла розстріляних, щоби приховати сліди Голокосту.

«Майже цілий рік він переховувався у лісах неподалік Карпат, аж доки Україна не була радянськими військами звільнена наприкінці 44-го року. Тоді переїхав до Польщі і створив родину», – розповів онук доктора Олександра Шварца Артур Шварц.

Табір примусових робіт був на вулиці Янівській, тепер ‒ Шевченка. А на місці, де зараз чагарники на вулиці Омеляна Ковча, був рів, куди скидали вбитих людей. За різними оцінками, у ньому знищили від 100 до 200 тисяч людей. Про ці часи нагадує пам’ятний камінь. Його встановив у 2003 році Олександр Шварц. Як згадку про ці події у Львові на місці загибелі збудують меморіальний комплекс.

«Я хочу попросити у вас всіх тут присутніх, ваших друзів, знайомих, колег допомогти нам збудувати цей меморіальний комплекс. Кожен може внести свою лепту», – сказав міський голова Львова Андрій Садовий.

Свій внесок у повернення історичної пам’яті про єврейську громаду Львова внесли організації та люди, які досліджують цю тему. У міській раді на знак вдячності 75 людям вручили скляну копію реального ключа від однієї із синагог, яка була у місті.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Урочисте відкриття львівського 25 Book Forum перенесли спеціально для президента
Петро Порошенко запізнився на урочисте відкриття 25-го Book Forum у Львові на 50 хв.
25 книжок 25-го Форуму видавців
УПЦ МП пригрозила «мирною громадянською непокорою» після надання автокефалії УПЦ
У рейсовому автобусі українець намагався ввезти з Польщі майже 80 кг макової соломки
Від Порошенка до Петриненка
За минулу добу на Донбасі загинули двоє українських військових
Головні новини Львова за 18 вересня
ЄСПЛ зобов'язав владу утриматися від доступу до будь-яких даних з телефону Наталії Седлецької
Як Ленін українізовував Крим