Троє киян - хдожниця Інга Леві, кінооператор Максим Руденко і його дружина Катерина Бучацька, віднайшли у музеї художниці в Криворівні, Верховинського району Івано-Франківської області, унікальний фотоархів про життя гуцулів. Про це в інтерв'ю «Радіо Свобода», розповіла Інга Леві. Коробку із неоціненним скарбом виявили під ліжком у музеї.
До цього часу Параска Плитка-Горицвіт була відома як гуцульська художниця та письменниця. Проте ніхто раніше не знав, що вона ще й фотографувала. Лише після віднайдення фотоархіву вдалося дізнатися, що спонукало її до фотографування. Після повернення з ГУЛАГу люди боялися художницю. І щоб подолати цей бар'єр вона фотографувала людей та роздавала їм готові фотографії. Фотографувала Параска Плитка-Горицвіт із 1960-х років до 1990-х. На світлинах зображено пейзажі Криворівні та її мешканців.
Усі віднайдені негативи забрали до Києва. Зараз їх очистили і закріпили, щоб вони більше не руйнувалися. Також ці роботи відсканували. За словами Інги Леві, весь цей архів належить і буде належати сільській громаді, а їх група, яка називається «Ініціативна група зі збереження фотоархіву Параски Плитки-Горицвіт», буде займатися систематизацією фотоархіву і популяризацією, тобто виставками.
Параска Степанівна Плитка-Горицвіт народилася 1 березня 1927 с. Бистрець, Верховинського району, Івано-Франківської області. Згодом сім'я перебралася до Криворівні. Параска закінчила лише чотири класи школи, але завдяки батькові знала різні мови, зокрема німецьку. Тому під час Другої світової війни працювала перекладачем у сільській канцелярії.
Якщо хочете читати головні новини дня оперативно Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google ДодатиУ 1943 році Параска самотужки дісталася Німеччини аби вступити до університету. Та замість навчання, потрапила на роботу до німецької родини, де потерпала від принижень. Повернувшись до Криворівні долучилася до національно-визвольного руху, стала зв'язковою УПА під псевдонімом «Ластівка», носила повстанцям до лісу харчі та теплі речі. Через це була засуджена і вислана в Сибір. Із 1947 року відбувала строк у спецтаборі в Спаську, Казахстан. Лише в 1954 році повернулася до Криворівні. Тут вона писала, малювала та водила експедиції до Карпатських гір.
Останні роки прожила в злиднях і хворобах, майже втративши зір. Померла і похована в Криворівні 16 квітня 1998 року.