Львівський архітектор Ярослав Столярчук займається реставрацією історичних помешкань у місті. Одним з останніх його проектів є відновлення всіх автентичних елементів квартири в сецесійному будинку початку ХХ ст. на вулиці Бандери. Власник побажав зберегти анонімність, але Бюро спадщини за його згодою розповідає про основні етапи реставрації.
У радянські часи велике помешкання загальною площею 140 м2 розділили на дві комунальні квартири. Їхні мешканці не робили ремонтів, що довело квартири до занедбаного стану, зате вдалося зберегти автентику інтер’єру. Через поганий стан житла його довго не могли продати. Але згодом вдалося знайти покупця, який розуміє цінність будівлі і який вирішив відновити все, що вдалося зберегти.
Ремонт тривав близько півроку. У квартирі відновили оригінальні дерев’яні вікна, двері, латунну фурнітуру, дубовий паркет. Зі столярки відлущили нашарування фарби, відновили пошкоджені елементи.
«Багато хто не розуміє, навіщо реставрувати двері та вікна, простіше поставити нові. Потрібно зрозуміти, що це найкращі роботи майстрів столярних і кованих виробів свого часу, та усвідомити їхню цінність. Вони вже простояли століття і при правильній реставрації та догляді вони прослужать ще не одному поколінню мешканців», – каже Ярослав Столярчук.
Квартира мала окрему кімнату, санвузол і вхід для прислуги з окремо виділеної сходової клітки. У кімнаті були великі двері до зали, але їх з однієї сторони замурували, а з іншої заставили шафою, розділивши квартиру на дві окремі. У цій ділянці розчистили зовнішній портал, але двері ще чекають на реставрацію.
До первісного вигляду повернули і кахельну піч з «братрурою» – духовкою австрійського періоду. Її металеві елементи були помальовані «сріблянкою», фахівці її розчистили до латуні. На балконі, який веде на кухню, є маленькі дверцята з трубою, ймовірно, сміттєпроводом.
Вціліла чавунна ванна з ніжками та орнаментована плитка санвузла теж автентичні. Втрачені ділянки заклали плиткою з нейтральним відтінком. Туди ж перенесли кришталеву люстру. Вона вже радянська, виготовлена на тернопільській фабриці «Ватра» у 1970-х рр. Її спершу планували викинути, але потім вирішили вписати в інтер’єр.
«Тут вже була замінена сантехніка. Але коли ми почали перекладати плитку, побачили випнутий носик оригінального змішувача. Доклавши трішки зусиль, ми побачили що старі сантехнічні комунікації були приховані за мармуровою плитою з підписами, а ззовні виднівся лише кран та два вентилі. Зараз це називають змішувачами прихованого монтажу, а у Львові це вже було сто років тому. Це ж просто фантастично!», – додає архітектор.
Австрійський змішувач планують прилаштувати на іншому об’єкті або використають як експонат.
Наразі ця квартира використовується як офіс. Її адаптували до сучасних потреб, зберігши її автентику. Сусідню квартиру власник теж викупив, але реставрація там триває. Її стан гірший, там багато втрачених елементів. Після завершення робіт квартири об’єднають і відновлять прохід у порталі.
У під’їзді будинку також зберігся автентичний портал вхідних дверей, який теж найближчим часом відреставрують.
усі фото Бюро спадщини у Львові