У лісі на Тернопільщині археологи знайшли пшеницю трипільських часів

Вік знахідки – близько 5 тисяч років

11:27, 25 березня 2026

У лісі на Тернопільщині археологи знайшли пшеницю, якій близько пʼяти тисяч років. Про це повідомили в Гусятинському краєзнавчому музеї.

Унікальну знахідку виявили в лісі біля села Суходіл на Тернопільщині, повідомило «Суспільне.Тернопіль». Там колись було розміщене трипільське поселення. Під час огляду території в одному з глечиків, знайшли обвуглену пшеницю.

«Вирішили оглянути трипільську памʼятку неподалік Гусятина, зробити візуальне обстеження. Коли ми приїхали, то виявили, що памʼятка розкопана, мабуть, місцевими жителями. Були викопані залишки трипільської кераміки. І в одному з надбитих горщиків, на дні, збереглася пшениця», – розповіла археологиня Яна Яковишина.

Пшениця має чорний колір. Археологиня пояснила, що це через те, що зерно обвуглене. Вочевидь, горщик, в якому зберігалася пшениця, був у пожежі. Через те що зерно обвуглилося, воно добре збереглося і не зігнило.

Знахідку передали спеціалісту, який займається давніми зерновими культурами. «Він має їх промити, посушити та визначити, який це вид пшениці. Бо трипільці використовували різні види. Радіовуглецевим методом визначать точну дату існування цієї памʼятки. Знахідка насправді досить рідкісна, тому, що дуже рідко коли зберігається до наших часів зерно. Нам пощастило. Добре, що не пішов дощ, бо всю пшеницю би просто розмило», – додала Яна Яковишина.

Працівник Гусятинського краєзнавчого музею Тарас Василик розповів, що це рідкісна трипільська знахідка.

«При розкопках таке зерно отримати важко. Воно в гарному стані, велика кількість, бо зазвичай знаходять по декілька зернин. Культуру знайшли поруч з суходільським трипільським поселенням, яке датується третім тисячоліття до нашої ери. Ми подамо запит, щоб хоча б частинку пшениці передали в Гусятинський музей», – зазначив він.

Додамо, що Трипільська культура – одна з найважливіших землеробських цивілізацій енеоліту (VI–III тис. до н.е.), що процвітала на території України, Молдови та Румунії. Вона славилася великими протомістами, розписною керамікою та традицією спалювати свої житла кожні 50–80 років. Трипільці заклали основи хліборобства в регіонах своїх поселень.