У переддень вчительського свята у Луцьку відбудеться вшанування пам’яті подружжя Іващенків – українських педагогів, подвижників національного відродження. 2 жовтня о 12.00 на міському кладовищі в Гаразджі на місці поховання подвижників національного відродження відбудеться освячення пам’ятника. Про це ZAXID.NET повідомили в інформаційно-аналітичному центрі «Луцьк».
Заслуги Віри та Дмитра Іващенків у розвитку освітянської справи, громадсько-політичному житті вирізняється особливою значущістю. Впродовж життя кожен із подружжя доклав багато зусиль до організації культурно-мистецьких справ на громадських засадах, просвітницької роботи, особливо плідно працюючи задля національно-патріотичного виховання ще в 60-ті роки.
Віру Іващенко, яка працювала тоді у середній школі №3 вчителем української мови, було визнано одним з найкращих педагогів області, її методиками викладання цікавилися освітяни всієї України. Саме завдяки її зусиллям у Луцьку було організовано перший в місті музей Лесі Українки.
Дмитро Полікарпович Іващенко – справжня легенда Волині, людина, яка свого часу не побоялася кинути виклик радянському режимові. Народився Дмитро Іващенко на Полтавщині, йому пощастило вижити у голодомор 33-го. Студентом Одеського університету пішов на фронт, а демобілізувавшись 1945-му, переїхав на Волинь.
Викладав у Луцьку, з 1955-го викладав у Луцькому педінституті. 1965-го року його звинуватили в українському націоналізмі й судили одночасно з відомим українськім дисидентом Валентином Морозом. Вирок – два роки концтаборів. Одразу після ув'язнення волею долі потрапив до Поромівської школи, потім викладав у відділених селах Полісся. Дозволу вчителювати у Луцьку за радянської влади він не мав.
Тоді ж і відому всій області вчительку Віру Іващенко теж позбавили роботи в школі. І вона пішла вихователькою у дитсадок, потім працювала у школі №17. Переслідування подружжя єдиних у місті дисидентів тривало аж до часу проголошення незалежної України. Лише в роки незалежності Дмитро Іващенко вчителював у гімназії №21, потім був керівником літературної студії «Первоцвіт».
З метою вшанувати пам’ять українського дисидента Дмитра Іващенка 2006 року у 55-му мікрорайоні Луцька названо вулицю його імені.
Представники творчої інтелігенції: заслужений вчитель України Олеся Ковальчук, заслужений діяч мистецтв України Мирослав Стефанишин, член Спілки письменників України Віктор Вербич, заслужені журналісти України Іван Корсак, Василь Федчук, Роман Жижара, Михайло Юхта, заслужений працівник культури Ярослав Найда, заслужена артистка України Галина Кажан, ветерани освіти надіслали листа міському голові Богданові Шибі – з проханням посприяти у встановленні надмогильного пам’ятника Іващенкам. Високо цінуючи освітньо-духовних подвижників краю, міський голова Богдан Шиба відгукнувся на ініціативу – надмогильний монумент встановлено коштом міського бюджету.