Від 2 до 5 листопада у Львові триватиме Lubomirski Festival, який уже традиційно відбувається восени в концертних залах Польщі й України.
Три концерти у Львівській національній філармонії обʼєднають на одній сцені музику композиторів, яким допомагав патрон фестивалю.
Тривалий час про підтримку від аристократа Любомирського не згадували, оскільки це суперечило радянським поглядам. Зараз ми маємо змогу відновити історичну справедливість та повернути прізвище князя Любомирського до ряду найвидатніших діячів Польщі, а також завдячувати йому у відкритті талантів всесвітньо відомих композиторів.
Серенади Любомирських
2 листопада
У перший вечор фестивалю звучатимуть серенади для струнного оркестру. Як відомо, музика завжди супроводжувала Любомирських, сам Князь Владислав також музикував та навіть писав власні твори. Неабияк його цікавила музика сучасників, тож цілком ймовірно, він також був знайомий з творами Едварда Елгара та Антоніна Дворжака, серенади для струнних яких прозвучать разом із серенадою композитора, якого світ знає саме завдяки підтримці Владислава Любомирського – Мечислава Карловича.
У концерті бере участь оркестр «Віртуози Львова» під батутою Тараса Вергуна.
Скрипкові переспіви
3 листопада
Програма концерту познайомить із творами, що об’єднані польсько-українською тематикою. Зокрема, симфонічна балада «Гражина» Бориса Лятошинського, написана на основі однойменної балади Адама Міцкевича. Солістка Лідія Футорська презентує два шедеври поляка Венявського та українця Косенка для скрипки з оркестром.
У концерті бере учсть Академічний симфонічний оркестр філармонії під орудою Сергія Хоровця.
Phoenix
5 листопада
Українсько-польська програма поєднає композиції для струнного квартету чотирьох митців: Олександра Козаренка, Ганни Гаврилець, Мирослава Скорика та Кароля Шимановського. Це своєрідна ретроспекція жанру ХХ століття, добірка кращих зразків камерної творчості митців, яку представить відомий львівський квартет «Фенікс».
Патрон фестивалю князь Владислав Любомирський (1866-1934) був відомим меценатом та композитором. Він грав на кількох інструментах та компонував на слух. І лише у віці 40 вирішив здобути музичну освіту. Спочатку навчався під керівництвом Гжегожа Фітельберга, потім – у Віденській консерваторії в Роберта Фукса. Частина творів Владислава Любомирського залишилась у рукописах.