Андрей Шептицький, Ольга Басараб, герої Крут, розстріляні кобзарі та лірники, душпастирі тюрем, упівці і врешті Небесна Сотня. Цих і десятків інших українців львівська художниця Іванка Крип’якевич-Димид називає людьми, світло від яких виходить та запалює серця інших.
«Для Господа нема мертвих і живих. Навіть ці прекрасні люди, які загинули, вони ж також є. І як казав Симоненко: можна прострілити мозок, що думку народить, але думки не вбить», – розповідає художниця.
Почала малювати мисткиня ще до Майдану, потім була перерва тривалістю у рік, бо її родина були активним творцем революції. Саме Євромайдан став можливим завдяки жертвам попередніх поколінь українців, вважають у родині Димидів.
«Це є предтечі нашої нинішньої Революції Гідності, Майдану і вони є тими, що готували цю землю, щоби могла вирости та квітка свободи, яку ми переживаємо», – ділиться чоловік художниці о. Михайло Димид.
Дещо пані Іванка домальовує уже перед самою виставкою. Згадує, що із багатьма людьми, яких нині намалювала, колись була знайома особисто, до прикладу із дисидентами. Ще пам’ятає їхню силу духу і хоче передати цю пам’ять нащадкам.
«От мені йшлося про пам’ять. Фіксація пам’ячті і мої роботи є дуже екскізні, вони дуже швидкі як начерк чи записка, яку ви лишаєте вдома дітям: візьми те чи те. І це є просто записка, що вони були, пам’ятайте про те, що вони були», — каже Іванка Крип’якевич-Димид.
Художницю знають як викладача, іконописця, лауреата премії ім. Василя Стуса, а ще як активну діячку.