На початку року музейники вирішили відзначити 125-річчя відкриття трипільської культури. У Львівському історичному музеї на пл. Ринок, 24 підготували виставку з понад сотні експонатів, які дотепер зберігали у фондосховищах.
Виставку розгорнули у двох залах. У першому розмістили оригінали. Натомість, в іншому — сучасні вироби з елементами трипільської культури. Так хотіли продемонструвати вплив цієї цивілізації на наступні покоління.
Серед раритетів – предмети, віднайдені здебільшого на Франківщині та в Тернопільській області. А також – поблизу Києва у селі Трипілля. Саме ті, які розкопав чеський археолог Вікентій Хвойка у 1897 році . Відтоді й виповнилось 125 років, як науковці почали досліджувати трипільську культуру.
«На цій виставці ви можете побачити повсякденне життя трипільців, їхній побут, особливості їхнього посуду. А також можете побачити духовний світ трипільського народу, який відображається в антропоморфній, зооморфній пластиці, яка тут представлена. А також в інших сакральних предметах», – розповіла завідувачка відділу Львівського історичного музею Оксана Куценяк.
Одна з особливо цінних реліквій – так звана Мадонна із Сушківки. Трипільська богиня підносить до неба руки і є символом материнства.
«Підносячись у такому міфічному екстазі, вона просить у небесних сил кращої родючості та плодючості земель. Ця фігурка є унікальною, оскільки аналогів таких є дуже мало в Європі», – розповіла Оксана Куценяк.
Утім трипільці не лише вклонялись природнім силам, а й, вочевидь, були доброзичливим народом. Чого лише вартий примружений хлібний колобок. Він – наче прообраз нинішнього емоджі-смайлика.
Про вміння вирощувати зерно, а також займатися ремісництвом свідчить металевий реманент та майстерно розписаний посуд – від мініатюрних тарілочок до величезних зерновиків. Зважаючи на їхню досконалість, важко повірити, що це IV тисячоліття до нашої ери.
До слова, відвідати виставку можуть навіть незрячі.
«Ми представили короткий текст про виставку власне шрифтом Брайля. А також виготовили копії кількох експонатів із тактильною поверхнею. Наприклад, чашка, на якій вибито орнамент і вибито з певними рисками, штриховкою, щоб незрячі могли доторкнутися і відчути – там є певна градація ось цих штриховок, по яких можна визначити навіть певний колір», – пояснив старший науковий співробітник Львівського історичного музею Микола Майорчак.
Для незрячих вироби зі спеціальною штриховкою в розмірі виготовили один до одного з оригіналами. Відтворенням трипільських знахідок стали також і ляльки-мотанки сучасних майстринь, чоловічий та жіночий одяг і навіть орнамент на хлібинах. Усе це розмістили в другому залі, де розповіли про вплив трипільської культури на сучасність.
Виставку «Трипілля без меж і кордонів» оглянути в історичному музеї можна аж до травня.