У Палаці мистецтв у Львові виставили до огляду різьбу, живопис на склі, вишивку, які є доробками засуджених об’єднали під спільною назвою «Переображення Господньою любов’ю». Серед в’язнів – одиниці професійних художників, однак навіть справжні митці, що потрапили за грати, відчувають, творять не вони. А той, кого вони малюють, – Господь.
«Один засуджений художник, який відбуває термін у Дрогобичі за вбивство, сказав, що коли він бере пензля в руки, це для нього спілкування з чимось невідомим. Він вмакає пензель у фарбу і відчуває, що це не він малює, а його рукою щось водить», – поділився спогадами прес-секретар управління пенітенціарної служби Львівської області Мирослав Демків.
Переважно засуджені малюють релігійні сюжети. Через творчість шукають дорогу навернення. Однак, каже в’язничний капелан отець Григорій Драус, не завжди сакральна творчість, навіть розпис каплиці при в’язниці, як от у Польщі в Красноставі, свідчить про початок нового життя.
«Єпископ запитав в’язня, як довго він розписував цю каплицю? А той не знав, як відповісти тому, що він розписував приблизно п’ять місяців, потім вийшов на волю, через декілька місяців знову опинився у цій в’язниці. І потім, перебуваючи в ній, продовжував розпис. Тож не знав, як розповісти: включаючи перебування на волі чи тільки у самій в’язниці», – зазначив він.
Усі ці роботи можна придбати. А за виручені кошти допоможуть реадаптуватися колись засудженим жінкам у Центрі, що в селі Любеч, на Чернігівщині. Адже у світі 10 млн в’язнів, Україна ж – на 11-му місці за їх кількістю.
Виставку, яку організувало Пенітенціарне духовенство, пенітенціарна служба та художники, стартувала з Києва у 2013-му. Далі вирушила до Житомира, Івано-Франківська, Тернополя, Чернівців та Черкас.