Ось уже майже півроку у Львові працює Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні». Там опікуються дітьми та сім'ями, які опинилися у важких життєвих обставинах. Його робота спрямована не на осуд, а навпаки – на пошук ресурсу для подолання сімейних криз. Особливим центр є тим, що туди можна не просто прийти за порадою психолога, а й навчатися у різних гуртках.
«Серед основної діяльності нашого центру є додаткові заняття для діток. Це є англійська мова, мистецтво, математика. Великий акцент ми ставимо на психологічну підтримку дітей і так само батьків. Також дуже важливим напрямком нашої роботи є група взаємодопомоги. Це є група як для підлітків, так і є групи для дорослих», – розповіла завідувачка відділення служби підтримки сім'ї Анна Кальмук.
Так сюди прийшла і жінка, яка має труднощі у спілкуванні із 14-річною донькою. Каже, спілкуватись з дівчинкою стало неможливо, її життя полонили соцмережі.
«Тік-ток вона застосовує вже всюди, де тільки можна. Вона знімає свої ролики, де б вона не була. Ці ролики, як сама вона і говорить, чим більш неадекватними є, тим більше лайків отримують», – пояснює жінка.
Крім того, центр має відділення, у якому діти можуть перебувати стаціонарно терміном до 9 місяців. Під опікою там діти, яких вилучила поліція чи соцслужби скерували, або ж ті, які самі не захотіли жити вдома.
«Впродовж цього терміну вирішується подальша доля дітей. Структура відділення побудована таким чином, що у нас є добові чергові, люди, які разом з дітьми організовують їхній побут від ранку до вечора. В нас, у відділенні, дітей може бути максимум 26. З них це є 4 дитини, котрі до трьох років, немовлята. Наразі в нас перебуває 12 підопічних, це є діти від 1 до 17 років. Випадки є абсолютно різними», – пояснює завідувач відділення «Термінове влаштування дітей» Данило Шепінько.
Тож тут не просто дають прихисток, а допомагають оговтатися і навчитися жити по-новому. За дітьми прикріплений ключовий фахівець. Кожен підопічний потребує і допомоги психолога.
«Дитина в силу певних обставин має таку девіантну поведінку, внаслідок чого в неї сформувалися механізми, завдяки яким вона навчилася виживати. Бо інакше в соціумі чи в суспільстві не була прийнята. Ми пробуємо достукатись до серця дитини і показати, що можна іншим способом реагувати на певні обставини», – розповіла психологиня відділення центру Наталія Федорова.
Загалом філософія центру спрямована на те, щоб максимально соціалізувати дітей зі складними долями. І в ідеалі – повернути їх у рідні сім'ї.
«Стосунки між працівниками і дитиною побудовані на тому, що не я, дорослий, правий і зараз я тобі скажу, як ти маєш жити, бо їм життя достатньо сказало. І це не їхній вибір, обставини життєві чи сім'ї. Вони дуже маленькі мужні люди, в них дуже великий важкий досвід мають і наслідки цього досвіду можуть бути різні», – додала сестра керівниця центру Юлія Фляк.
Це відділення працює лише 4 тижні. І тут впроваджують новий підхід, де на першому місці – дитина та її почуття.
«Якщо маленька дитина мужньо бореться з тим, що незалежно, яка була сім'я, а вона самотня залишилась, вона залишилась без цієї сім'ї тимчасово. І як вона, ця маленька людиночка, мужньо сльози ховає і як вона з усього свого маленького серця будує стосунки з новими людьми — це є найбільше чудо, яке я бачу», – підсумувала сестра Юлія.