У Львові 32 атлети взяли участь у безперервному годинному запливі у басейні. Для багатьох із них це випробування стало підготовкою до міжнародних стартів ‒ «Oceanman» чи перепливання Босфору.
Спортсмени стартували з інтервалом 5 секунд. А судді фіксували, скільки відтинків вони здолають за відведений час.
Особливий гість та учасник ‒ Ігор Ненько. Перший і поки що єдиний українець, якому вдалося переплисти Ла Манш. Протоку між Францією та Великобританією він перетнув у 2006-му. Чоловік провів у холодних водах Атлантики 10,5 годин і здолав більше 30 км. До речі, охочим здолати Ла Манш не дозволяють користуватися гідрокостюмами. Спортсмен каже: «Найяскравіші спогади ‒ це, так би мовити, друге дихання, яке в мене відкрилося після 3 годин плавання. В мене була криза, хотів закінчити заплив. Та несподівано десь через 15 хв після цього відчув великий потік енергії».
Ігор Ненько каже, що на такі випробування штовхає внутрішнє покликання. І додає: «Вам не дають за це ніякого призу, ні нагород, ні грошей, нічого. Це все заради відчуття такого глибокого задоволення від зробленого. Що ти зміг щось таке, що виходить за рамки повсякденності».
У львівському запливі жоден учасник не зійшов із дистанції. Його організатор і учасник Микита Убийвовк зазначає: «Найоптимальніше пливти кролем. Тому що це найшвидший стиль, використовуючи який ви можете найбільше економити енергію. Хоча був, наприклад, чоловік, який плив постійно батерфляєм. Він і Босфор батерфляєм переплив».
Спільними зусиллями атлети подолали 83 835 метрів. Ще один учасник годинного запливу Олег Блінов каже: «Є різниця між відкритими і закритими басейнами. Я зазвичай тренуюся у відкритому, на СКА. Там мені простіше дихати. А тут басейн закритий, повітря стиснуте і дихати було важко. Але, коли ти бачиш людей, які пропливли в 1,5 рази швидше від тебе і навіть не задихались, то розумієш: треба ще працювати. Це дуже мотивує!».