У Львівському обласному кардіологічному центрі 55-річному львів’янину зробили операцію, яка дозволить йому після інфаркту повернутися до повноцінного життя. Йому імплантували «розумний» пристрій (трикамерний кардіовертер-дефібрилятор), який допоможе ослабленому серцю ритмічно битися.
Такі операції у Західній Україні самостійно роблять лише кардіохірурги відділення електрофізіологічних обстежень серця Центру.
Некласичний інфаркт
55-річний львів'янин Ігор К. ніколи особливо не скаржився на здоров'я. У нього не стрибав тиск, не боліло серце, не мав зайвої ваги, багато рухався, фізично працював. Жодних передвісників того, що може статися інфаркт, не було. І в одну мить життя чоловіка різко змінилося.
У серпні 2016 року разом з дружиною відпочивав на термальних водах на Закарпатті. Коли виходив з басейну, раптом відчув, що у нього миттєво затерпли обидві руки.
«Спершу думав, що може десь щось защемило й згодом пройде. Та пройшло 6 годин, але легше не ставало, тоді дружина викликала «швидку». Лікарі зробили кардіограму і побачили, що у мене інфаркт. Мене відвезли в найближчу лікарню в Ужгороді, де зробили стентування лівої коронарної артерії», - розповів пацієнт.
Як пояснила лікуюча лікарка Ігоря кардіологиня Ірина Шарапова, є так звана безбольова форма ішемічної хвороби серця, коли пацієнт не відчуває жодних скарг, навіть при навантаженні. Термальні води, висока температура, перебування в басейні з гарячою водою могли спровокувати серцевий напад. І інфаркт у пацієнта був не зовсім класичний. Зазвичай, хворі, що перенесли інфаркт, скаржаться, що їх тиснуло у грудях, пекло тощо, а у Ігоря тільки затерпли руки.
З того часу у хворого й почалися серйозні проблеми з серцем. Важко було дихати, підніматися східцями, виникла серйозна серцева недостатність. Ці скарги й привели чоловіка в кардіологічний центр, де після обстеження його скерували у відділення електрофізіологічних досліджень серця .
Тут ще раз обстежили пацієнта і побачили, що у чоловіка погано працює лівий шлуночок серця.
«Коли не працює лівий шлуночок, то це біда. Через інфаркт різко впала фракція викиду лівого шлуночка, він нагадував розтягнений мішечок, у хворого сформувалася аневризма серця, погіршилася внутрішньошлуночкова провідність, що спричинило порушену (асинхронну) роботу камер серця. Загроза для життя була дуже велика і через високий ризик виникнення смертельно небезпечних шлуночкових тахіаритмій. У такому випадку є два виходи: пересадка серця або синхронна стимуляція камер серця, зокрема, лівого шлуночка», - каже завідувач відділення Остап Герета.
«Розумний» пристрій для стимуляції роботи серця надіслали з МОЗ
Для порятунку Ігоря кардіохірурги-електрофізіологи обрали другий шлях. І для допомоги серцю використали «розумний» пристрій – трикамерний кардіовертер-дефібрилятор. На рахунку кардіохірургів Центру вже понад 20 операцій з імплантації таких пристроїв. І якщо раніше пацієнти змушені були купувати його за власні кошти, нерідко підключаючи рідних, друзів, односельчан, бо пристрій доволі дорогий – 250 тис. грн., то Ігорю трикамерний кардіовектор-дефібрилятор дістався безкоштовно. Точніше, його купили за кошти держбюджету.
Кардіологічний центр, за словами Остапа Герети, отримав з МОЗ два таких пристрої – надійшло замовлення за 2016 рік. Ще має надійти замовлення за 2017, 2018 роки. Замовляє центр понад 10 трикамерних кардіовекторів-дефібриляторів, а скільки надійде невідомо.
Один із тих «розумних» пристроїв, що вже надійшов, і дістався Ігорю. Операція була доволі складна, хоч і малотравматична. Аби дістатися до серця, пацієнту не розрізали грудину. До нього добралися через підключичну вену. По ній і завели до лівого шлуночка електрод.
«Складність операції полягає у тому, що не завжди вдається добратися до серця через венозну систему. Коли лівий шлуночок розтягується, він притискає коронарний синус і закриває вхід, тоді треба йти на відкриту операцію. А у випадку з Ігорем нам, на щастя, вдалося дістатися до серця саме через коронарний синус», - каже Остап Герета.
А подавати відповідні сигнали на електрод у лівому шлуночку буде батарея трикамерного кардіовертера-дефібрилятора, який зашили під шкіру у лівій підключичній ділянці.
«Це дуже складний і дуже розумний пристрій. Його спеціально налаштовують і за його допомогою добиваються синхронної роботи камер серця, щоб вони одночасно викидали кров. У пацієнтів з дуже низькою фракцією викиду дуже високий ризик раптової смерті. А цей пристрій страхує їх від таких випадків», - пояснив Остап Герета.
За словами лікаря, трикамерний кардіовертер-дефібрилятор дозволяє 2/3 хворим з серцевою недостатністю уникнути пересадки серця, а третині – дожити до пересадки.
У пацієнтів, яким імплантували такий пристрій, навіть після перенесених інфарктів тривалість і якість життя значно поліпшується. Треба лише не згаяти час і вчасно звернутися по допомогу.
А на Львівщині, за словами лікарів, з цим проблема. Не лише пацієнти не знають, де можна отримати кваліфіковану допомогу, а й багато кардіологів не скеровують пацієнтів на консультацію. Вони радять хворим їхати або до Києва, або за кордон, а це неабиякі кошти, яких у хворих нема, тож вони залишаються без допомоги, яка може їм продовжити життя.
У середу, 2 травня, через тиждень після операції львів’янина Ігоря К. виписали додому.
«Я вже можу без задишки піднятися сходами на четвертий поверх, ходити, гуляти, що раніше мені давалося дуже важко», - сказав ZAXID.NET Ігор.