У невеликому сквері на княжих валах реконструктори демонстрували усі армії, які коли небудь боронили терени нашої країни.
Важкі мечі, обладунки, що важать по кільканадцять кілограмів. Це лицарі Галицько-Волинського князівства. І штандарт, і мечі та одяг точні копії, які були у 12-13 столітті.
«Ми маємо все те, як було колись багато таких речей зроблено за тими самим технологіями: вага вигляд і форма – все те саме. Єдина різниця те, що зброя не заточена», – каже член військової дружини «Чорна Галич» Микола Макогін.
Поруч із лицарями у справжньому казані козаки варять куліш, а неподалік на одному майданчику перемішалися Січові Стрільці, вояки УПА та армія УНР. Вони демонструють свій побут та зброю того часу.
І тільки під час реконструкцій можна побачити, як вояка УНР обіймається із січовим стрільцем або як упівець ділиться обідом із червоноармійцем. До речі саме Червона армія зараз найбільше цікавить українців.
Усі українські історичні армії пройшлися центром, поспівали пісень і таким чином закрили фестиваль «Лицарської звитяги». Організатори обіцяють, що він стане щорічним і традиційним для львів’ян.
«Ми будемо вдосконалювати, але основа залишиться та сама. Це значить показати наочно, щоб люди побачили як розвивалося українське військо, показати лицарів княжої доби козаків 16-17 століття», –розповідає член товариства пошуку жертв війни «Пам'ять» Макар Гаталяк.
Поруч із давно неіснуючими арміями, стоїть айдарівець. Сюди військовий привіз лише одну машину. В неї під щастям влучив снаряд. І саме це авто врятувло життя кільком захиникам сучасної України.