30 листопада у Львівській галереї мистецтв відбудеться презентація проекту "реАнімація", головна мета якого - продемонструвати суспільству, що музей - не (с)кладовище старих картин, а простір для творчості, де можуть відбуватися діалоги старого і нового мистецтва. Про це сьогодні, 27 листопада, на прес-конференції повідомила куратор проекту Віта Сусак.
"До 100-літнього ювілею Львівської галереї мистецтв - найбільшого художнього музею в Україні, тут відбудеться проект "реАнімація", що триватиме із 30 листопада до 20 грудня. У межах проекту відбудеться виставка 11 провідних сучасних художників Львова із залученням творів зі збірки музею", - зазначила куратор.
За її словами, у проекті беруть участь Олексій Іутін, Орест Івасюта, Олег Капустяк, Володимир Кауфман, Володимир Костирко, Ілля Левін, Роман Петрук, Євген Равський, Андрій Сагайдаковський, Анна Сидоренко, Олена Турянська.
Також у межах проекту відбудеться і презентація українсько-англійського каталогу (видання якого взяв на себе Польський інститут у Києві), де зафіксують для наступних поколінь сучасне мистецтво.
"Окрім цього - відбудеться круглий стіл на тему (ре)анімації музеїв, ми піднімемо давно назрілу тему розвитку музейної педагогіки і практичних кроків в цьому напрямку, що становлять невід'ємну складову культурного розвитку міста. Чим більше люди говоритимуть про сучасне мистецтво, про минуле, тим буде краще для нас", - запевнила куратор проекту.
Львівська галерея мистецтв - найбільший художній музей України, в колекції якого представлені твори українських і європейських майстрів ХІV-XX ст. "У лихваря" Ж. де Ла Тура, "Діти" Я.Матейка, "Потоп" П.Мерварта, "За прикладом богів" Г.Семирадського, "Христос перед Пілатом" Я.Мальчевського вже давно стали знаковими символами Галереї для львів'ян і гостей міста.
Учасники торкнуться питань становища і ставлення до оригіналу в часи масового репродукування (Кауфман "Арт-утилізація"); престижності та комерційності у світі мистецтва (Костирко "Тут може бути..."); продемонструють можливості нових інтерпретацій "вічних" тем (Равський "Благовіщення", Івасюта "Любов"). Всевладдя цитат і запозичень, визнане постмодернізмом, не стало вироком для мистецтва, а навпаки викликало іронічні, філософські, пластичні пошуки, в яких відомий сюжет, чи фрагмент виявився лише поштовхом для нового самоцінного витвору (Левін "Смерть Марата", Петрук "Етруски", Сагайдаковський "Фрагменти"). Значення тексту як ключа до "відчитання" картини та автора обігрується О.Турянською ("Етикетка"). Незнищенність графіті змусила О.Капустяка зробити їх частиною своєї скульптурної роботи ("Львівський записник"). Фотографії-натюрморти О.Іутіна зафіксували ще зовсім недавній час, засвідчивши промовистісь світу предметів ("Спогади про минуле століття"). А.Сидоренко у своєму відео звертається до шокової терапії, щоб активізувати усвідомлення цінності "цінностей", які зберігаються в Галереї.