У Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького сьогодні, 9 квітня, відкрили соціально-мистецький проект «Батько Героя».
На відвідувачів із монументальних фотопортретів дивляться очі чоловіків, які втратили своїх синів на війні на сході України. Музейники із Львівської галереї мистецтв і фотографи їздили до родин 25 загиблих хлопців зі Львова та області.
«Спочатку ми думали фотографувати матерів - «Скорботна Мати». Але згодом подумали, що батько завжди залишається в тіні, а їхнє горе не менше, ніж материнське. Генетично закладено зв'язок між татом і сином, а нині ця передача коду роду переривається. Ми хотіли показати ті хвилювання і борозни болю, які лягли на їхніх обличчях. Тому обрали великий формат», - розповіла координатор проекту Христина Береговська.
Родини героїв охоче погоджувалися фотографуватися, аби ім'я їхніх синів не забули.
«Зараз молоді хлопці з патріотичним поривом у душі йдуть боронити Батьківщину. Так само і мій син Віктор Гурняк був пластуном, волонтером, добровольцем, він вивіз із поля бою понад 60 поранених. Я пишаюся ним. Він, як пластун, своєї присяги, честі і гордості не зламав. Із нього кожен мав би брати приклад», - поділився емоціями Петро Гурняк, батько загиблого героя Віктора Гурняка.
«Хочемо, щоб про мого сина не забули. Він пройшов весь Майдан, було таке, що три доби не лягав спати, бо нікому було боронити барикади. І революція його змінила. У свої 20 років Зеновій був уже свідомою і дуже серйозною людиною. Потім пішов у 24 бригаду. Зеновій був добрий і веселий, казав: мені совість не дозволить сидіти вдома, якщо гинуть мої побратими, тому й пішов на війну і не повернувся», - згадує Іван Колодій, батько героя Зеновія Колодія.
На проектом працювали львівські фотографи - Олександр Бажайкін, Микола Тис, Роксоляна Труш, Віталій Несміх і Володимир Якимів.
Також музейники записали більше 60 годин відеоінтерв'ю і разом із родинним відеоархівом змонтували фільм. Його демонструють на виставці.