Сергій Пивовар через війну майже 10 років тому втратив бізнес у Донецьку. Після цього чоловік почав виробництво кондитерських виробів у Покровську, але втратив його через повномасштабне вторгнення. У 2022 він також закрив бізнес в Одесі, який тільки починав запускати, зібрав речі та переїхав до Львова, де знову почав усе з нуля.
До повномасштабного вторгнення Сергій ніколи сам не готував – максимум смажив картоплю та яйця вдома. Раніше у нього були працівники, а у Львові він залишився один, і довелось опановувати нові для себе знання кондитерського мистецтва. Про запуск бізнесу у Львові, найсмачнішу випічку та труднощі Сергій Пивовар розповів ZAXID.NET.
«Я з дитинства знаю смак хорошої випічки»
У Донецьку Сергій Пивовар займався гуртовою торгівлею та дистрибуцією – перепродував кондитерські вироби. Чоловік розповідає, що був доволі успішним та мав велике коло знайомих у цій сфері. Проте йому завжди хотілось створювати щось самому.
«Мені здавалось, що я зможу зробити краще і якісніше. У власному виробництві я бачив більший потенціал і можливість самореалізації», – розповідає підприємець.
Сергій Пивовар думав про запуск власного кондитерського цеху в Донецьку, але війна у 2014 році внесла корективи у плани чоловіка. Підприємець придбав виробниче приміщення з частиною обладнання у Покровську, що на заході Донецької області, і саме там почав власний бізнес вдруге.
«Остаточно в Покровськ ми переїхали у 2015, до цього жили в Донецьку, адже іншого житла в нас не було, і їздили працювати в Покровськ. Робили так, поки не стало нестерпно через блокпости і ДНРівців. Я купив виробництво у 2016 році, а запрацювало воно у 2017 році. Майже рік воно стояло, і я не знав, як до нього підійти», – згадує Сергій Пивовар.
На початку Сергію допомогли його знайомі та виробники, у яких він раніше купував продукцію: поділились контактами хороших постачальників, показали, яка сировина є кращою, підказали рецепти. Також підприємець зібрав хорошу команду працівників, які мали досвід у цій сфері. На виробництві у Покровську, яке мало назву «Справжня пекарня», працювали від 8 до 15 людей залежно від завантаженості. Виробництво було невелике і потрохи зростало – максимально виготовляло 10 тон кондитерки на місяць, а в середньому 7-8 тон.
«Я з дитинства привчений до смачної випічки: у мене бабуся та мама дуже смачно пекли. Можна сказати, що мене навіть розбалували, зараз мене важко чимось вразити. Тож намагаюсь використовувати найкращу сировину, щоб мені самому подобалось», – каже підприємець.
«Важко усвідомити, що ти не затребуваний»
Повномасштабне вторгнення Сергій Пивовар зустрів у Одесі. На той час виробництво у Покровську було добре налагоджене, і чоловік запустив ще один бізнес – кулінарію у спальному мікрорайоні Одеси. Станом на лютий 2022 року цей бізнес працював півроку.
«Прокинувся приблизно о четвертій ранку від вибуху і зрозумів, що почалось. У Покровськ я не повертався, керував переїздом телефоном. Бізнес у Одесі довелось закрити: люди виїжджали з Одеси, а в нас було приміщення у спальному районі, тому впали продажі. Ситуація погіршувалася, і довелось обирати. У Одесі я втратив усе, що вклав», – розповідає підприємець.
У результаті він переїхав до Львова, бо шукав порівняно безпечне місце подалі від бойових дій, де б його бізнес міг закріпитись. Так Сергій почав усе з нуля вчетверте.
«Для мене було важко змінити все: свій спосіб життя, вподобання. Поки були ще фінансові запаси, я міг орендувати квартиру, але оренда у Львові далеко недешева. Довелось трішки приземлитись. Тепер у мене немає житла, машини, мені доводилось жити в хостелі, – згадує чоловік. – Ще важко було усвідомити, що ти не затребуваний. Це б'є по людському самолюбству. На Донеччині я досяг того, що люди знали якість мого товару і мене як людину. А тут раптом ти ніхто. Це було складно».
«Життя змусило мене готувати»
Підприємцю вдалось перевезти частину обладнання з виробництва у Покровську до Львова. Тут у нього постійно виникали труднощі: з фінансами, приміщенням, пошуком працівників, постачальників та клієнтів. У Львові чоловік також вперше почав готувати сам.
«Я ніколи нічого не готував, окрім смаженої картоплі та яєць. Не я вирішив готувати, життя змусило. Те, що ми робили у Покровську, було напрацьоване роками, дівчата все знали та вміли. Тут нам з новим колективом не вдавалося зробити такий самий продукт, бо люди не знали, як це робити. Пошук працівників у певний момент зійшов нанівець, бо людям треба платити зарплату, а ми тільки продукти переводили. Я вважав, що те, що ми робили, було неможливо продавати. І ми цього не робили, адже я не працюю лише для того, щоб продати», – пояснює Сергій.
З рецептурою Сергію допомагали його працівниці з Покровська по телефону. Кожен рецепт він вчив приблизно тиждень, працюючи щодня, та витратив близько 50 тис. грн на продукти, які потім довелось викидати. Зараз підприємець уже знайшов людей, які допомагають йому виконувати більші замовлення.
Для запуску нового бізнесу переселенець отримав фінансову допомогу для підприємців, які релокували свій бізнес, а також грант на обладнання. Загалом Сергій витратив на ремонт, обладнання, оренду та сировину майже півмільйона гривень, з яких близько 200 тис. грн – власні заощадження. Перше замовлення у нього було перед Новим роком, тож повноцінну роботу він почав уже з 2023 року. У Львові переселенець перейменував бізнес на «Солодкі уяви», але планує змінити назву на «Бейк культура».
«Зараз я роблю акцент на круасанах, вдосконалюю свої навички. Хочу зробити їх не гіршими, ніж у найкращих місцевих виробників. У Львові більше люблять пляцки, щоб було нашаровано, з начинкою, більш яскраво та красиво. Люди також звертають увагу на візуальне оформлення, більш преміального сегменту. На Донеччині люди звикли до простішого, щоб взяти шматок та наїстися. У Львові ж готові платити за якість», – розповідає підприємець.
Якщо на Донеччині підприємець виготовляв солодощі на гурт, то у Львові хоче працювати з кав’ярнями та виготовляти круасани, торти, тістечка преміальної якості. Сергій Пивовар з усмішкою каже, що у нього постійно виникають труднощі, але чоловік впевнений, що він їх здолає та буде рухатись лише вперед.