На Спільнокошті завершується збір коштів для вистави «Осінь на Плутоні». Це - новий театральний проект львівського режисера Сашка Брами, який продовжує експерименти із формою та змістом. Цього разу документальний театр зустрінеться із театром анімації, аби прозвучали історії тих, що живе у будинку для літніх людей.
Автори проекту двічі на тиждень відвідують Львівський геріатричний пансіонат, спілкуються із його мешканцями, а головне, слухають.
«Найважливішим у нашій діяльності є спілкування та документація людських історій. На даному етапі реалізації проекту ми присвячуємо цьому найбільше часу і неодноразово чуємо: «Ви прийшли, поговорили зі мною, то я хоч людиною себе відчув», - йдеться у коментарі до проекту. Ці занотовані історію і є основою майбутньої вистави.
Головною метою проекту є бажання привернути увагу до немічних та хворих людей, побачити старість.
«Але попри все це ще є неймовірні людські історії, які містять в собі щось важливе і, водночас, невловиме. Вони повертають нас до витоків людяності і ми хочемо поділитися цим з іншими», - вважають автори проекту.
Плутон – найвіддаленіша планета Сонячної системи, хоча до сьогодні вчені ще не висловили остаточної думки стосовно астрономічного статусу Плутона. Як і в Сонячній системі, в соціальному просторі також є малодосліджені закутки. І геріатричні пансіонати належать до такої маловідомої для нас дійсності. Осінь – пора, що асоціюється із згасанням життя та збором урожаю. У нашому випадку урожаєм є життєвий досвід людей. Саме так пояснюють назву організатори.
В рамках проекту діє драматургічно-режисерська лабораторія
«Все почалось відтоді, як я вперше потрапив до геріатричного пансіонату у якості волонтера - допомагав дівчатам носити гостинці. Окрім того намагався поспілкуватися з мешканцями. Як виявилось, люди дуже добре йдуть на контакт і з радістю розповідають історії свого життя. Почуте вражало настільки, що цим хотілося поділитися з іншими. Спочатку переповідав ці історії дружині та друзям, потім серйозно задумався над створенням вистави на основі почутого», - розповів ZAXID.NET режисер Сашко Брама.
«Для реалізації проекту ми обрали міждисциплінарний метод роботи, що дає можливість об’ємніше відтворити все відчуте, побачене та почуте. Вистава створюватиметься на перетині різних видів мистецтва. У сучасному танці ми застосуємо терапевтично-танцювальні практики, перформери працюватимуть з тілом як з унікальним носієм інформації про своє життя, життя своїх предків, людства. В аудіодизайні особливу увагу приділимо розробці звуко-шумової партитури, оскільки сценічні світи та їх атмосфера у майбутній виставі будуть створюватися із найтоншої матерії – звуку, шуму, музики. Потрапляючи на сцену, документальні факти набувають особливої сили, яка дає можливість мистецькому твору вийти за межі мистецтва як такого. Саме тому ми працюємо у жанрі документального театру. Спільно з інженером, програмістом та художниками ми розробляємо ляльки, прототипи літніх людей, виконані у реалістичній манері. Окрім цього ми наділимо їх голосом: вони говоритимуть записами справжніх голосів своїх героїв завдяки унікальній аудіосистемі, яка створюється спеціально до потреб вистави», - розповідає режисер.
Робота над лялькою
У проекті беруть участь режисер та драматург Сашко Брама, танцівниця-перформер Марія Бакало, музикант Тімур Гогітідзе, фотограф, музикант, художниця Мар’яна Клочко, художник-оформлювач ігрових ляльок Оксана Россол, музикант Faust, соціолог Вікторія Бриндза, студентки акторського відділення факультету культури і мистецтв ЛНУ Ісабель Меркулова та Анастасія Лісовська.
Усі бажаючи можуть долучитись до проекту на Спільнокошті. Зібрано уже більше 35 тис. грн., але загальний бюджет проекту – 70 тис. грн.