Громадські туалети на вулиці Князя Романа у Львові ліквідують. З'явилися вони там за часів, коли Львів належав до Польщі. Щоправда, останні роки вже не діяли.
Про історію цього місця сьогодні знає вже не так багато львів'ян, і лише давній дуб і досі стоїть, як німий свідок тих подій, які відбувалися тут декілька сторіч тому. До XVIII століття на розі сучасної вулиці Князя Романа стояла дерев'яна православна церква Богоявлення, при якій діяла перша у Львові церковна школа. В архівах є топографічна карта.
«Річка Полтва текла по вул. Академічній, тобто по сучасному просп. Шевченка і на одній з її приток стояла дерев’яна церква Богоявлення. Це була православна церква. Її збудували в XIV столітті, а в XVIII ст. розібрали, бо була вже дуже ветха», – розповів історик Іван Сварник.
При церкві було кладовище, а на ньому найбільша у Львові могила запорізьких козаків гетьмана Хмельницького.
«Там було захоронено останки козаків, які полягли при штурмі Францисканського монастиря, який був при цій вулиці. Козаків було, я припускаю, кілька десятків», – зазначив Іван Сварник.
Перед Першою світовою війною останки вивезли, а згодом на святому місці збудували громадські вбиральні. Щороку на Покрови сюди приходять козаки. Вони встановили пам'ятний камінь.
«Ті залишки козаків були перенесені і там поховані на Личакові без жодного пошанівку. А, власне, туалети постали тут 1926 року, коли відбувалися пацифікації, коли намагалися стерти будь-яку згадку про українськість Львова, про Україну», – наголосив голова Козацького товариства «Кіш» Юрій Волощак.
Щоправда, зараз громадські вбиральні закриті і засипані сміттям. Місцеві кажуть, вони не функціонують вже давно.
«Років п’ять, напевно, а може, і сім вони такі закинуті», – згадує місцевий мешканець пан Сергій.
На останній сесії міської ради депутати ухвалили рішення ліквідувати туалети на історичному місці. Щоправда, наразі це лише декларація, не підкріплена грошима.
«Я би не розглядала ті туалети відірвано від того простору, який там є. Це був сквер, і там він і повинен бути. Це має бути громадське місце. Щоби там не було якихось будівель, скажімо, як зараз там є літня тераса, яка є не зовсім відкритим громадським простором», – повідомила начальник управління охорони історичного середовища міста Лілія Онищенко.
Тож спершу має бути конкурс на найкращий проект впорядкування цієї території. Його планують оголосити наступного року.