Місяць тому росіянин Геннадій Ісаєв приїхав до Львова на своїй старенькій сріблястій «Ладі». Чоловік часто мандрує містом пішки. Інколи їздить у потрібні місця на автівці, але зазвичай свій час він проводить на парковці перед супермаркетом на вул. Науковій. Машина для нього – і транспорт, і дім.
Геннадію Ісаєву 81 рік. Він все своє життя прожив у Росії. Навчався в Політехнічному інституті в Москві, а ще має економічну освіту. Його рідне місто – за 300 км від російської столиці – Ярославль. Чоловік зізнається: все життя був опозиційний до режимів, спершу комуністичного, а тепер Путінського.
На мандрівку в Україну росіянина надихнула українська Революція гідності. «Я дивився годинами телевізор, я був прикутий до нього. І тоді я вирішив: мушу подивитися, яка вона, ваша Україна. Я зібрав всі речі і поїхав. Я розумів, що всі брешуть і що правди в нас ніхто не показує, особливо канал «Россия-24», – розповів Геннадій Ісаєв.
У Ярославлі в чоловіка залишилися родичі, щоправда, не близькі. Жінка в нього померла, дітей не було. Тож усі пожитки вмістилися в невелику машину. Зі собою чоловік взяв лише посуд та теплі речі. Їсть здебільшого все готове, адже варити в машині немає можливості. Харчі зберігає між сидіннями. Від України в захопленні. Зізнається, що не чекав настільки щирих і відкритих людей.
«Ніхто мене ні разу не ображав. Всі дуже ввічливі. Я ніколи тут не зазнавав утисків. Ніхто за мною не бігає і не проклинає. У мене навіть прапор український є, його мені в Одесі подарували», – зізнався чоловік.
З Геннадієм мандрує і його собака Серафима. От так удвох вони щоночі лягають спати в машині. Аби винаймати квартиру, у нього немає грошей. Адже пенсію російську в Україні зняти неможливо. Квартиру в Ярославлі поки що продати не може, бо для цього потрібно повернутися в Росію, а цього він не хоче.
«Я боюся туди їхати. Я розумію, що якщо я туди повернуся, там мене чекатиме смерть. Звичайно, за мною ніхто ніколи не бігав і не погрожував відверто. Але я думаю, за мною стежили. Я ж письменник, я часто писав статті про все, що думаю», – зазначив Геннадій.
Чоловік тримає руку на пульсі новин. Щодня читає опозиційні російські видання. Каже: ранок у нього починається із сніданку – львівської кави та новин в інтернеті.
В Україні Геннадій уже 2 місяці. Встиг побувати і в Києві, і в Одесі. Тепер пізнає Львів. З документами у нього все гаразд. Проте дозвіл на перебування в Україні завершується за 9 днів. Він дуже сподівається, що йому Україна надасть статус політичного біженця і притулок. Втім, чоловік зараз потребує найелементарніших речей. Гроші, які він відклав на поїздку в Україну, вже практично закінчилися, тож йому не вистачає на харчі для себе і собаки.