«Кобзар» Тараса Шевченка досі залишається у цензурованій версії. Мовознавець Микола Зубков запрезентував у Львові заборонений «Кобзар».
Філолог Микола Зубков, викладач Харківського університету, а зараз і НУ «Львівська Політехніка», багато років тому вирішив відсіяти зерно від полови і таки з'ясувати, що ж насправді писав Тарас Шевченко в своїх віршах. Для того 8 років вичитував його рукописи і діаспорні видання.
Уявіть собі 26-річного хлопця, художника Тараса Шевченка. Він пише вірші не публічно, а для себе. Але його друзі вирішують видати цю поезію і зробити сюрприз для Тараса. Так у 1840 році побачила світ збірка «Кобзар», уже із першими виправленнями цензури. Коли Шевченко прочитав, зізнався, що ледь упізнав свої слова.
«Промовистий є запис Шевченка у його «Щоденнику»: «Сьогодні цензура випустила зі своїх пазурів мої безталаннії думи та так, проклята, їх одчистила, що я ледве впізнав своїх діточок». Шевченкові пощастило не дожити до більшовицької цензури», – розповідає Микола Зубков.
За царських часів цензурували те, що критикувало імперію, більшовики ж часто викидали згадки про Бога. А їх у Шевченка було аж 1,5 тис. На ньому поставили тавро безбожника, змінюючи у його віршах часом лише одне словечко.
«Нема правди на сім світі, немає й на небі» – таке побачите у всіх «Кобзарях». А у Шевченка: «Нема правди на сім світі, хіба що на небі». Є надія, що там – на небі, хоч є правда. Але це переписали. Отакі деталі. А диявол де ховається? От в тих деталях», – пояснює дослідник.
«Часом вирізали цілі рядки. От наприклад, є рядки у ваших «Кобзарях»: «А діточки обід несуть. І усміхнулася небога, прокинулась, нема нікого». А у Шевченка: «А діточки обід несуть, та, йдучи, колоски збирають, мов тая доленька святая, мов яноголяточка ідуть». Цих рядків ніде нема. Я розумію, не було в радянський час. Чому тепер їх не повернути? 25 років незалежної України», – обурюється мовознавець.
Аби повернути справжнього Тараса Шевченка, Микола Зубков опублікував уже шосте доповнене видання «Кобзаря» без цензури. Нині – це єдина правдива версія «Кобзаря» з оригінальним текстом.