У Львові можна побачити докладний макет Маріуполя

Виставка «МУІ – Маріуполь Українська Ідентичність» триває у Пороховій вежі

15:39, 2 березня 2026

Макет Маріуполя, яким він був у 2022 році, представили на виставці «МУІ – Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. Щоб зафіксувати історію міста на момент окупації, протягом 4 років його розробляли та збирали місцеві архітектори, урбаністи та студенти. Це велика розміром (майже 25 кв м) та дуже докладна модель міста з 364 сегментів.

Макет є настільки детальним та педантичним у відтворенні, що кожен мешканець міста може знайти на макеті свій дім, говорять дослідники. Виставка пропонує глядачам побачити Маріуполь не лише як окуповану крапку на карті, а як унікальний багатошаровий світ – з історією, архітектурою, розмаїттям культур та релігій. Центральний елемент експозиції доповнений відеомапінгом, який розповідає про головні події в житті Маріуполя прямо на його карті. Побачити макет можна у Центрі Архітектури «Порохова вежа».

Кожен мешканець міста може знайти на макеті свій дім

«Ми задумали цей проєкт у 2022 році в найважчі дні боїв на «Азовсталі», і він був сконцентрований на тому, яким був Маріуполь в той час. Ми почали вивчати місто, в якому ніколи не були, й відкрили для себе справжній Маріуполь, його унікальну ідентичність, різнобарв’я, красу й значення», ‒ розповів керівник проєкту Максим Ясінський.

Від задуму до реалізації минуло 4 роки, макет був збагачений відеомапінгом, освітніми, мистецькими й технологічними блоками. Але модель всього Маріуполя з самого початку була в центрі всього: проєкт, за словами організаторів, задумувався як спосіб показати місто через географію, архітектуру, урбаністику.

Для blago підтримка культури – свідомий вибір. Компанія інвестує у міські простори, де художні інсталяції та прогулянкові зони стають осередками натхнення. З blago мистецтво органічно інтегрується в сучасне місто.

За 4 роки автори дослідили Маріуполь набагато глибше, ніж очікували, і він постав як багатошарове, полінаціональне місто зі складною історією, власним мікрокосмом багатьох етносів та важливою роллю в українському історичному контексті. Відповідно, вся виставка працює не лише як експозиція про втрату, а як спроба повернути місто українцям, зробити його знову видимим через історію, мистецтво, сучасні технології та збереження пам’яті про його спадщину й мешканців.

Фінальна версія макету містить в собі територію Маріуполя, його визначні споруди та об’єкти, від портової інфраструктури та спальних районів до «Азовсталі» й мечеті Сулеймана та Роксолани. Модель відтворює місто станом на 2022 рік: 100% площі (244 км²) у масштабі 1:4000, має розмір 5,5×4,5 м (24,75 м²) та складається з 364 сегментів. На нього проєктується відеомапінг, який показує розвиток Маріуполя в часі від витоків міста до новітньої історії, з акцентом на його мешканціях, архітектурі, досягненнях та втратах.

Скульптура Данила Турія «Фея Маріуполя» (фрагмент)

З часом ідея виросла в масштабний міждисциплінарний проєкт: до нього долучилися художники, скульптори та технологічні партнери.

«Ми охопили часові рамки фактично від заснування самого міста, від перших поселень на його території, до 2022 року ‒ все життя цієї місцевості. Тільки так можна дізнатись про справжній Маріуполь. Що це полінаціональна структура, полінаціональне місто. Ніяк не можна пояснити існування міста діяльністю одного етносу, виключно українців, чи виключно греків. Там є заслуга багатьох народів. І звичайно, що також є заслуга російського народу ‒ в руйнуванні спадщини інших культур і насаджуванні своєї історії. І ця історія знищення й зросійщення дуже характерна для всіх міст на сході», ‒ пояснює Максим Ясінський.

Що ще є на виставці

Навколо макета розгорнуто дослідницький і візуальний шар експозиції: історичні карти та документи, старі й сучасні фотографії, макети втрачених та існуючих донині архітектурних пам’яток та інші графічні матеріали, які допомагають побачити місто не лише як позначки в туристичному гіді, а як динамічну живу історію.

Графічні матеріали допомагають побачити місто як живу історію

Частиною виставки також стали відеоматеріали партнерського проєкту «Реальна історія», а саме фрагмент фільму «Справжня історія Донбасу» Акіма Галімова, в якому досліджується маніпуляції та історичні міфи, які росія використовує для виправдання війни проти України. З цих матеріалів можна дізнатися, як на території сучасного Маріуполя з’явилися грецькі поселення, як завдяки українському бізнесмену Алчевському місто стало осередком металургійної промисловості та попри всі намагання імперської росії залишалося здебільшого українськомовним.

«Історично на Донбасі завжди переважали українці. Росіяни також жили тут здавна через близькість до кордону з Росією, а от у другій половині XІХ ст. їх стало більше ‒з’явилися заробітчани через стрімку індустріалізацію регіону. Попри наплив заробітчан із російських губерній, на Донбасі в цей час переважають українці та українська мова. І це підтверджують дані з російських документів, матеріалів всеросійського перепису населення 1897 року. Найбільш нищівні для російської пропаганди дані були саме з Маріупольського повіту: тут українською мовою говорили 46% населення, грецькою – 19%, тоді як російська опинилася на третьому місці – лише 14%, тобто абсолютна меншість», ‒ поділився Акім Галімов.

Макет Драмтеатру

Окремий шар виставки формують мистецькі роботи та технологічний блок. У просторі представлені мозаїчні роботи Ганни Круть («Птахи Маріуполя»), живопис Василя Коренчука та Анни Скицької, скульптура Данила Турія «Фея Маріуполя», а також світлини Маріуполя різних років. Технологічний блок SKEIRON доповнює експозицію AR/VR-рішеннями: гіпсовою моделлю Маріупольського драмтеатру з доповненою реальністю (яка показує цифрову копію будівлі до руйнації), інтерактивним 3D-туром театром на сенсорному екрані та VR-досвідом про маріупольські мозаїки і хроніку їхнього руйнування. У підсумку виставка працює як цілісна розповідь про місто ‒ логічна й раціональна через макети й технології та емоційна й ностальгічна через мистецтво.

Роботи художника Василя Коренчука ‒ один з прикладів цього емоційного шару. Митець прожив у місті 50 років й виїхав до Львова лише коли росіяни вдерлися в Маріуполь.

Також в рамках проєкту команда «МУІ» та ЦАДУ «Порохова Вежа» готують публічну програму, яка доповнює експозицію й розкриває її дослідницький, мистецький та технологічний контекст. Зокрема, заплановані кураторські екскурсії, лекції та дискусії, а також майстер-класи і воркшопи.

Виствка триватиме до 22 березня. Для маріупольців передбачено окремий промокод.