До Львова з батьками з’їхалися малюки, які зуміли впоратися з важким недугом – раком крові. У Пороховій вежі, серед друзів, що пройшли такий самий шлях, разом відзначили Всесвітній день онкохворої дитини. В нагороду за це отримали золоту стрічку – символ життя.
«Вона – символ того, що ми сильні, що ми перемагаємо, що можемо здолати різні труднощі, перешкоди, хвороби!», – пояснила психолог благодійного фонду «Запорука» Мар'яна Нич.
«Я не часто ходжу гуляти, не часто з друзями бачуся. Просто не маю часу. Його хвороба трохи забирала в мене. Але нині має бути купа друзів. Тому чекаю від сьогоднішнього дня щастя», – поділився очікуваннями 6-річний Ярчик, що мав рак крові.
Ярчик пережив гостру лімфобластну лейкемію. Біда прийшла, коли дитині було чотири.
«Сильна температура почалася, до сорока градусів і ангіна вилізла дуже сильна. І його день народження ми святкували без друзів, без нікого. Син був дуже білим, коли задував свічки. І отака ознака, своєрідна: дуже ноги в нього боліли. Він не міг йти, присідав до підлоги. На руках його носили», – розповіла мама Ярчика Наталя Кучерява.
В іншого хлопчика – Захарчика – це й же діагноз. І теж у чотири роки.
«Трішки сил забирала в мене ця хвороба. Найстрашніше було, коли я перший раз прийшов у лікарню і мені забирали голками кров. То було страшно дуже! А пізніше вже якось легше пішло. Я давно вже здолав цю хворобу», – поділився спогадами 8-річний Захар.
«Після діагнозу сина все міняється: ніби ти жив-жив, а за один день практично все міняється. Ти закриваєш за собою двері, тебе ніхто не розуміє, друзі відвертаються. Так, ти знаходиш нових друзів, але друзів у біді. Важко, адже ти не знаєш, що буде наступного дня, бо навколо тебе вмирають діти», – розповіла мама Захара Тетяна Лозинська.
Їхнє лікування в Чорнобильській лікарні тривало майже рік. Далі ще рік – лікування вдома і щотижня здача аналізів. Та вони впорались.
Благодійний фонд «Запорука», що опікується онкохворими в лікарні, тричі, а то й чотири рази на рік збирає дітей на «Прогулянці переможців». Цього разу вони творили паперових левів – це символ їхньої сили. Адже, до прикладу, Сашко, що мав лейкоз, пройшов уже повну ремісію. Це більше, ніж п’ять років по хворобі.
«Хвороба – дуже страшна. Але зараз вона виліковна. Щоб її здолати, треба вірити в себе, не боятися», – пояснив 10-річний Сашко.
«Ну, нема чарівного слова, яке би тобі хтось сказав, і тобі піднесеться дух. «Все минає!» – це те кредо, що я брала для себе. Кредо життя», – додала мама Ярчика Наталя Кучерява. А мама Захара Тетяна Лозинська додала: «Треба вірити в краще, вірити в те, що Бог дасть сили і дитина обов’язково подолає цю хворобу!»
Розмальовували левів у темряві. Це такий символізм, що малюки – хоробрі, як і цар звірів. А ще в цей день діти ходили на мультфільм і мали святковий обід.
Лікарі кажуть, шанси здолати хворобу у дітей — 90%.