У Будинку культури УТОСу у Львові для незрячих показали короткометражну стрічку «Доторкнись і побач» Тараса Дроня. Переглянули її завдяки тифлокоментарям, позакадровому тексту, який пояснює, що саме в цей час відбувається на екрані. Ним озвучили тепер і цей фільм, який взяв вищу відзнаку Міжнародного фестивалю «Бригантина», а також «Приз глядацьких симпатій» на VI Міжнародному фестивалі Wiz-Art.
Незрячим показали історію незрячої дівчинки, батьки якої збирають кошти на її лікування. Цю історію вирішив адаптувати для незрячих аспірант «Львівської політехніки». Андрій Демчук вже три роки працює над комп’ютерною програмою, яка дозволяє накладати на відео коментарі. «Дай Боже, як захищу дисертацію, я хочу дуже сильно цю програму передати волонтерам, які дійсно займалися би цим», – розповів Андрій Демчук.
Рік тому фільм «Доторкнись і побач», щоправда, без тифлокоментарів, показували в бібліотеці УТОСу. Тоді сприймалося складніше, розповіла соціальний працівник організації УТОС Юлія Грет. «Я або чоловіка, або друзів завжди питаю впродовж фільму: якого кольору річ, яка погода, що там на вулиці, чи є освітлення багато різних нюансів цікавить і тифлокоментар дуже потрібний», – додала вона.
Тоді з переглядом допомагали самі бібліотекарі, уточнила працівниця книгозбірні Світлана Палюшок: «Ми самі коментували. Ми ж ходимо з нашими читачами в театри, в кіно, на екскурсію їх водимо і ми просто самі коментуємо: де там якийсь колір, як виглядає щось – вони бачать все нашими очима».
Саме ця бібліотека допомогла навіть режисеру у зйомках. Її читачі пояснювали Тарасу Дроню, як насправді себе почуває незрячий, а ще тут знайшли реквізити для стрічки: книгу зі шрифтом Брайля, будильник і шахи.
«Доторкнись і побач» – це не перша стрічка з тифлокоментарями. Незрячі вже бачили «Щоденник пам’яті», а на початку листопада переглянуть ще й «Поводиря».