Відбулася перша громадська зустріч стосовно долі кінотеатру «Львів». Її організувала ініціативна група «Поверніть Нам «Львів»!».
Окрім ініціативної групи та громадськості на зустріч прийшли представникі влади в особі заступника директора департаменту з питань культури Олександри Барицької, дирекція кінотеатру та члени депутатської комісії Львівської обласної ради з питань культури Роман Ковальчук та Орест Шейка.
Один із найпопулярніших колись кінотеатрів розташований у Стрийському парку. Кінотеатр «Львів» на 760 місць працював з 1960 р. і був першим широкоформатним кінотеатром України зі стереозвуком. Від листопада минулого року кінопоказів у ньому не проводиться. Тож незабаром львів’яни можуть його втратити, як це вже сталося з багатьма іншими кінотеатрами нашого міста.
«Буквально за рік чи два, волога та недбалість перетворять будівлю у непридатну для використання коробку - якщо львівська громадськість не скаже своє вагоме слово», - вважають організатори зустрічі.
Метою зустрічі було згенерувати цікаві ідеї для реактивації кінотеатру «Львів» та формулювання позиції громади стосовно майбутньої долі закладу.
Загалом зустріч вийшла дуже жвавою, з палкими дискусіями та постановкою безлічі питань.
Очевидно, що доля кінотеатру львів’янам не є байдужою. Під час зустрічі виникло чимало ідей, які, звичайно, потребують доопрацювання і ще цілої низки зустрічей та дискусій.
Отже, головними висновками перших громадських обговорень є наступне: керівництво кінотеатру готове підтримати громадські ініціативи, управління культури ЛОДА працює над лобіювання програми ревіталізації кінотеатру і створення на його місці Центру українського кінематографу, представники громадськості готові розпочинати роботу над ревіталізацією кінотеатру, не чекаючи на усі численні бюрократичні процедури, намагаючись таким чином врятувати будівлю від подальшої руйнації та занедбання.
Отже, організатори зустрічі вважають, що сигнал, який отримали посадовці і депутати є чітким: Львову «Львів» потрібен. Тепер ініціативна група готує збори однодумців, які «бачать це місце як місце нереалізованих можливостей, а не споруду з «мільярдом» проблем».